ПРЕЦЕДЕНТНІ ФЕНОМЕНИ ЕМПІРИЧНОЇ ТА ВІРТУАЛЬНОЇ РЕАЛЬНОСТІ В ТЕКСТАХ ЖАНРУ ФЕНТЕЗІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-4077-2025-215-42Ключові слова:
прецедентний феномен, фентезі, віртуальна реальність, емпірична реальністьАнотація
Дослідження прецедентних феноменів є актуальним питанням сучасного мовознавства. Науковці розробили різні класифікації прецедентних феноменів, до яких належить поділ за належністю до віртуальної та емпіричної реальності. Проте ця класифікація лише згадана в декількох наукових працях, тому потребує більш детального вивчення, зокрема через її значущість для дослідження текстів жанру фентезі. Метою статті є з’ясування суті поняття «віртуальна реальність» та поділ джерел прецедентних феноменів у текстах цього жанру за належністю до віртуальної й емпіричної дійсності. Перші дослідження віртуальності датовані ще Античністю, хоча сам термін у сучасному його вигляді не фігурує у працях давньогрецьких і давньоримських філософів, які ототожнювали віртуальне з потенційно можливим. Філософи-постмодерністи також досліджували віртуальну реальність та визначали її як таку, що складається із симулякрів – копій, референт яких ніколи не існував в емпіричній реальності. Симулякр науковці вважають реальним лише у віртуальному плані. Ознаками віртуальної реальності є породжуваність, актуальність, інтерактивність, автономність та імітація емпіричної дійсності. Деякі дослідники трактують мистецтво як віртуальну реальність, оскільки воно породжене дійсністю, проте не копіює її та не має однозначного прототипу, а твори мистецтва створюють ілюзію реальності. Окрім прецедентних феноменів, що джерелом яких є мистецтво, до віртуальної реальності належать такі джерела як міфологія, фольклор і релігія. Важливо зазначити, що прецедентні тексти належать до емпіричної реальності, а їхній зміст – до віртуальної. З емпіричної дійсності походять прецедентні феномени з різних галузей науки й суспільної сфери, зокрема сучасні та історичні культурні, політичні та суспільні події, явища, діячі, організації тощо.
Посилання
Петренко А. С. Прецедентні феномени в заголовках сучасних засобів масової комунікації: джерела, структура, рецепція : дис. … канд. філол. наук : 035 Філологія. Київ, 2021. 332 с.
Богданова І. В. Сугестивний потенціал прецедентних одиниць в українському медійному дискурсі початку ХХІ століття : дис. … канд. філол. наук : 10.02.01 / Донецький нац. ун-т. Вінниця, 2016. 191 с.
Меркотан Л. Й. Прецедентні тексти в системі інтертекстуальності : дис. … канд. філол. наук : 10.02.01. Чернівці, 2016. 260 с.
Рослицька М.В. Прецедентне ім’я в політичному дискурсі: формально-семантичні ознаки і соціо-прагматичний потенціал (на матеріалі промов президентів України, Польщі та Франції кін. XX-поч. XXI ст.) : дис. … канд. філол. наук : 10.02.15. Львів, 2018. 357 с.
Соловйова Т. О. Типологія та прагматика прецедентних феноменів в українськомовному політичному дискурсі 2014–2019 рр : дис. … канд. філол. наук. 035 Філологія. Кривий Ріг, 2022. 236 с.
Берестова А. А. Релігійна прецедентність у мові української прози кінця ХХ – початку ХХІ століття : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.01. Харків, 2016. 24 с.
Сальник В. І. Віртуальність як складова сучасного середовища. Семінар Міждисциплінарного наукового центру прикладних досліджень Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка. 20 квітня 2021 року. URL: https://cusu.edu.ua/en/iscar-announcementsactivities/
-rozshirenij-oglyad-zmistu-naukovogo-doslidzhennya-profesorki-i-v-salnik-virtualnist-yakskladova-suchasnogo-seredovishcha (дата звернення: 12.11.2025).
Шиман К. А. Еволюція поняття «віртуальна реальність» у філософії. Мультиверсум. Філософський альманах. 2020. Вип. 2(172). Том 1. С. 64–85. DOI 10.35423/2078-8142.2020.2.1.04
Веремейчик С. В. Віртуальна реальність у контексті постмодерністського філософування. Актуальні проблеми філософії та соціології. 2021. Вип. 31. С. 3–6. DOI https://doi.org/10.32837/apfs.v0i31.991
Огороднійчук Ю. Віртуальна реальність як феномен та її вплив на буття людини. Humanities Studies. 2024. Вип. 20 (97). С. 83–92. DOI https://doi.org/10.32782/hst-2024-20-97-10
Усанова Л. Віртуальність як риса сучасності. Соціальна філософія та філософія історії. Філософські обрії. 2011. № 25. С. 116–126.
Штепа О. О. Віртуальна реальність: соціально-філософський аналіз. Актуальні проблеми філософії та соціології. 2022. С. 135–139. DOI https://doi.org/10.32782/apfs.v037.2022.22
Бодріяр Ж. Симулякри і симуляція / пер. з фр. В. Ховхун. Київ: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2004. 230 с.
Deleuze G. Logique du sens. Paris, Éditions de Minuit. 1969. 392 p.
Klossowski P. A propos du simulacre dans la communication de Georges Bataille. Critque. №195-196, 1963. Pp. 742–750.
Доброносова Ю. Д. Віртуальна реальність (філософія). Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Віртуальна реальність (філософія) (дата звернення: 13.11.2025).
Севастьянів У. П. Феномен віруальної реальності у філософсько-релігієзнавчому дискурсі. Молодий вчений. 2018. №10 (62). С. 641–644.
Зінченко Н. О. Симулякр: походження та значення поняття. Гілея : зб. наук. праць. 2013. Вип. 73, № 6. С. 124–130.
Волинець В. О. Віртуальна реальність у соціокультурному просторі сучасності. Культура України. 2016. Вип. 52. С. 120–128.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.






