ПРЕЦЕДЕНТНІ ФЕНОМЕНИ ЕМПІРИЧНОЇ ТА ВІРТУАЛЬНОЇ РЕАЛЬНОСТІ В ТЕКСТАХ ЖАНРУ ФЕНТЕЗІ

Анотація

Дослідження прецедентних феноменів є актуальним питанням сучасного мовознавства. Науковці розробили різні класифікації прецедентних феноменів, до яких належить поділ за належністю до віртуальної та емпіричної реальності. Проте ця класифікація лише згадана в декількох наукових працях, тому потребує більш детального вивчення, зокрема через її значущість для дослідження текстів жанру фентезі. Метою статті є з’ясування суті поняття «віртуальна реальність» та поділ джерел прецедентних феноменів у текстах цього жанру за належністю до віртуальної й емпіричної дійсності. Перші дослідження віртуальності датовані ще Античністю, хоча сам термін у сучасному його вигляді не фігурує у працях давньогрецьких і давньоримських філософів, які ототожнювали віртуальне з потенційно можливим. Філософи-постмодерністи також досліджували віртуальну реальність та визначали її як таку, що складається із симулякрів – копій, референт яких ніколи не існував в емпіричній реальності. Симулякр науковці вважають реальним лише у віртуальному плані. Ознаками віртуальної реальності є породжуваність, актуальність, інтерактивність, автономність та імітація емпіричної дійсності. Деякі дослідники трактують мистецтво як віртуальну реальність, оскільки воно породжене дійсністю, проте не копіює її та не має однозначного прототипу, а твори мистецтва створюють ілюзію реальності. Окрім прецедентних феноменів, що джерелом яких є мистецтво, до віртуальної реальності належать такі джерела як міфологія, фольклор і релігія. Важливо зазначити, що прецедентні тексти належать до емпіричної реальності, а їхній зміст – до віртуальної. З емпіричної дійсності походять прецедентні феномени з різних галузей науки й суспільної сфери, зокрема сучасні та історичні культурні, політичні та суспільні події, явища, діячі, організації тощо.