МОВНІ ЗАСОБИ ВЕРБАЛІЗАЦІЇ НЕГАТИВНОГО ОБРАЗУ ПОЛІТИКА У СУЧАСНИХ МЕДІА

Анотація

У статті розглянуто медіадискурс як ключовий інструмент конструювання публічного образу політика, зокрема його негативної репрезентації. Виходячи з комунікативно-прагматичних підходів (Г. Почепцов, О. Сербенська, О. Пономарів, П. Чілтон Т. ван Дейк, Дж. Lakoff, Т. Космеда), політичний образ трактується як спеціально організований комунікативний конструкт, що через емотивно й оцінно навантажені мовні засоби програмує сприйняття аудиторії. Метою статті є з’ясування способів вербального моделювання негативного образу політика в сучасному англомовному медіапросторі. Матеріалом дослідження стала спеціально сформована вибірка з вебкорпусу English Web 2021 (enTenTen21) загальним обсягом 4 411 893 токени, опрацьована за допомогою корпусного менеджера SketchEngine. Застосовано методи контекстуального та дискурс-, стилістичного аналізу. У центрі уваги – медійне конструювання постаті Дональда Трампа як репрезентативного прикладу негативного політичного образу. Показано, що метафора, іронія, гіпербола, алюзія, алегорія, порівняння та епітетизація утворюють єдину систему тропеїчних і фігуральних засобів, які забезпечують семантичне унаочнення, емоційне загострення й ідеологічне маркування. Виокремлено групи порівнянь типу «людина – тварина», «людина – людина», «людина – міфічна істота», «людина – хвороба», «людина – артефакт» та описано їхній внесок у формування оцінних стереотипів. З’ясовано, що медіатексти передусім акцентують риси характеру, інтелектуальні та моральні якості політика, задаючи стійку негативну валентність образу. Перспективу подальших досліджень убачаємо в розширенні жанрового спектра матеріалу (теледебати, подкасти, блоги, соціальні мережі), залученні інших національних та міжнародних політичних фігур, а також у поглибленому когнітивно-прагматичному й міжкультурному аналізі стратегій медійної демонізації політиків.