ДЕПОРТАЦІЙНА ПОЛІТИКА СТАЛІНСЬКОГО ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ В РІВНЕНСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Анотація

Статтю присвячено дослідженню утвердження радянської тоталітарної системи на теренах Рівненщини у 1944–1953 рр. Охарактеризовано використання політики депортації як важливий складник приборкання місцевого населення. Мета статті полягає у комплексному аналізі та критичному осмисленні функціонування радянського тоталітарного режиму під час «другої радянізації» Рівненщини, вивченні механізмів діяльності сталінської репресивно-каральної системи, визначенні масштабів і наслідків депортаційних процесів. Методологія дослідження ґрунтується на принципах науковості, системності, опори на історичні джерела та їх верифікації. Використовувалися проблемно-історичний, пошуковий методи, а також методи мікроісторії та локальної історії. Проаналізовано становище населення Рівненської області, яке опинилося в епіцентрі протистояння між радянською владою та українським повстанським рухом. Досліджено сутність комуністичної системи та репресивної політики, особливості її функціонування. Визначено методи та засоби боротьби радянської влади з ОУН та УПА. На конкретних прикладах людських життів з урахуванням свідчень жертв політичних репресій проаналізовано діяльність каральної системи та показано масштаби і наслідки сталінської політики на Рівненщині. Обґрунтовано, що утвердження радянського тоталітарного режиму на Рівненщині у післявоєнні роки здійснювалося командно-адміністративними та репресивними методами. Відбувалося масове вбивство українського населення, його розпорошення по кутках московської імперії, винищення цілих родин. Стверджено, що свавілля і безкарність працівників владних структур призвели до негативного впливу на політичне, соціально-економічне та моральне життя населення Рівненського краю. Процеси виселення членів сімей учасників визвольного руху показують усю складність і глибину масштабів соціальних експериментів, що призвели до непоправних людських утрат.