ОСОБЛИВОСТІ ЗВІЛЬНЕННЯ З ПОЛОНУ РАДЯНСЬКИХ ВІЙСЬКОВИХ БРАНЦІВ У РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/cusu-hist-2024-spec-3Ключові слова:
архівні матеріали, військовополонені, Друга світова війна, полон, радянська цензура, табори, Червона арміяАнотація
Військовополонені завжди перебувають в уразливому становищі під час військових конфліктів, оскільки знаходяться під повним контролем своїх ворогів. Тож цілком зрозуміло, що полонені сильно очікують момент свого звільнення та шукають будь-які можливості для прискорення цього процесу. У період Другої світової війни радянські військовополонені стали однією з найбільш незахищених соціальних груп. У статті аналізуються причини, обставини та механізми, що давали змогу полоненим червоноармійцям уникати німецького полону на Східному фронті в роки Другої світової війни. З’ясовано на основі законодавчих актів, директив та наказів вищого партійного та військового керівництва Третього райху та Радянського Союзу основні принципи політики поводження з радянськими військовополоненими. Також увагу приділено ролі громадських організацій, таких як Міжнародний Комітет Червоного Хреста та Український центральний комітет, у контексті організації роботи звільнення бранців із німецького полону. Дослідження розглядає випадки звільнення з полону етнічних українців, які стали результатом особливої політики Третього райху на початковому етапі війни на Східному фронті. Ці дії мали на меті здобути політичну вигоду на окупованих територіях України. Аналізуючи окупаційну пресу, підкреслено намагання німецької адміністрації збудувати міф про комфортні умови полону і дискредитувати Червону армію та більшовицьке керівництво Радянського Союзу. Також розглянуто причини припинення політики відпущення українців із полону. У роботі аналізуються архівні документи, які містять свідчення про організацію та реалізацію втеч за різних умов утримання: із місць примусової праці, під час етапування, із місць постійного утримання полонених. На підставі цих відомостей авторка доходить висновку, що тяжкі морально-побутові умови утримання радянських бранців мотивували їх до втеч. Однак здійснювана радикально-жорстока політика адміністрації місць утримання щодо втікачів викликала в них страх та нівелювала бажання втекти з німецького полону.
Посилання
Баришполець (Лобода) М., 2018. «Довга дорога додому»: доля радянських військовополонених у спогадах. Сторінки воєнної історії України. Вип. 18. 200–224.
Гальчак С. Д., 2009. Політика німецької окупаційної влади щодо використання робочої сили із загарбаних східних територій у початковий період війни. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія. Вип. 15. 102–109.
Король Ю. В., 2000. Трагедія військовополонених на окупованій території України в 1941–1944 роках. У: Безсмертя. Книга Пам’яті України. Київ: Пошуково-видавниче агентство «Книга Пам’яті України». 196–211.
Лисенко Є., 2008. Соціальне становище радянських військовополонених у роки Другої світової війни. У: Військовий полон та інтернування. 1939–1956. Погляд через 60 років, 2 червня 2006, Київ, Україна. Київ: Парламентське видавництво. 86–96.
Мягкий М., 2015. Концтабори військовополонених в Україні у 1941–1943 рр. (за документами ЦДАВО України). Архіви України. №3. 101–114.
Пастушенко Т., 2018. Радянскьі військовополонені в Україні та нацистській Німеччині.
Geschichtsportal »Die Ukraine und Deutschland im 20. Jahrhundert «Історичний портал “Україна і Німеччина у 20-му столітті”». [Електронний ресурс]: Режим доступу: https://www.ukrainianhistoryportal.org/uk/themenmodule/der-zweite-weltkrieg/sowjetische-kriegsgefangene-in-der-ukraine-und-in-deutschland/[26. 06. 2024].
Пастушенко Т. 2019, Кальтенбруннер М. та Берндл Р. (упоряд). В’язні з України в концтаборі Маутгаузен: історія та пам’ять. Київ: Фенікс.
Полуда В. А., 2017. Становище військовополонених у нацистських таборах на території райхскомісаріату «Україна» та в зоні німецької військової адміністрації (1941–1944 рр.). Дис. канд. іст. наук, Науково-дослідний Інститут Українознавства.
Потильчак О. В., 1998. Трудові ресурси радянських військовополонених та «остарбайтерів» з України у нацистській військовій економіці в роки Другої світової війни. ТОВ «Міжнародна фінансова агенція».
Смірнова В., 2019. Про стратегії виживання українських військовополонених у роки другої світової війни (за матеріалами фондозбірні Національного музею історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс). Військово-історичний меридіан. №2 (24), 52–70. [Електронний ресурс]: Режим доступу: https://vim.gov.ua/pages/_journal_files/22.07.2019/pdf/VIM_24_2018-52-70.pdf [20. 06. 2024]
Hoffman J., 1996. Stalins Vernichtungskrieg 1941–1945. München: Verlag für Wehrwissenschaften. [Електронний ресурс]: Режим доступу: https://archive.org/details/stalinsvernichtu0000hoff/page/4/mode/2up [22. 06. 2024]
Kaltenbrunner M., 2016. Flucht aus dem Todesblock. Der Massenausbruch sowjetischer offiziere aus dem KZ Mauthausen und die «Mühlviertler hasenjagd». Hintergründe, Folgen, Aufarbeitung. Військово-історичний меридіан. №1 (11). 28–52. [Електронний ресурс]: Режим доступу: https://vim.gov.ua/pages/_journal_files/05.04.2017/pdf/VIM_11_2016_28-52.pdf [21. 06. 2024]
Otto R., 2019., Keller R. Sowjetische Kriegsgefangene im System der Konzentrationslager. Wien: New academic press.
Streit C., 2013. Keine Kameraden. Die Wehrmacht und die sowjetischen Kriegsgefangenen 1941–1945. Bonn: JHW Dietz.