FEATURES OF THE RELEASE OF SOVIET PRISONERS OF WAR DURING THE SECOND WORLD WAR
DOI:
https://doi.org/10.32782/cusu-hist-2024-spec-3Keywords:
archival materials, prisoners of war, World War II, captivity, Soviet censorship, camps, Red ArmyAbstract
Prisoners of war are always in a vulnerable position during military conflicts because they are under the complete control of their enemies. It is, therefore, quite understandable that prisoners eagerly anticipate their release and seek any opportunity to hasten this process. During the Second World War, Soviet prisoners of war were among the most vulnerable social groups. This article analyzes the reasons, circumstances, and mechanisms that allowed captured Red Army soldiers to evade German capture on the Eastern Front during the Second World War. Based on legislative acts, directives, and orders from the highest party and military leadership of the Third Reich and the Soviet Union, the fundamental principles of the treatment policy for Soviet prisoners of war are clarified. The role of public organizations, such as the International Committee of the Red Cross and the Ukrainian Central Committee, in organizing efforts to free prisoners from German captivity is also examined. The study explores instances of the release of ethnic Ukrainians from captivity, which were the result of a specific policy of the Third Reich during the early stages of the war on the Eastern Front. These measures were intended to gain political leverage in the occupied Ukrainian territories. By analyzing occupation press, the study highlights the German administration’s efforts to create a myth of comfortable captivity conditions and to discredit the Red Army and the Bolshevik leadership of the Soviet Union. The reasons for discontinuing the policy of releasing Ukrainians from captivity are also explored. The work analyzes archival documents that provide evidence of the organization and execution of escapes under various detention conditions: from forced labor sites, during transfers, and from permanent detention facilities. Based on this evidence, the author concludes that the harsh moral and living conditions motivated Soviet prisoners to attempt escape. However, the radical and cruel policies implemented by the detention facility administrations induced fear among the prisoners and suppressed their desire to flee German captivity.
References
Баришполець (Лобода) М., 2018. «Довга дорога додому»: доля радянських військовополонених у спогадах. Сторінки воєнної історії України. Вип. 18. 200–224.
Гальчак С. Д., 2009. Політика німецької окупаційної влади щодо використання робочої сили із загарбаних східних територій у початковий період війни. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія. Вип. 15. 102–109.
Король Ю. В., 2000. Трагедія військовополонених на окупованій території України в 1941–1944 роках. У: Безсмертя. Книга Пам’яті України. Київ: Пошуково-видавниче агентство «Книга Пам’яті України». 196–211.
Лисенко Є., 2008. Соціальне становище радянських військовополонених у роки Другої світової війни. У: Військовий полон та інтернування. 1939–1956. Погляд через 60 років, 2 червня 2006, Київ, Україна. Київ: Парламентське видавництво. 86–96.
Мягкий М., 2015. Концтабори військовополонених в Україні у 1941–1943 рр. (за документами ЦДАВО України). Архіви України. №3. 101–114.
Пастушенко Т., 2018. Радянскьі військовополонені в Україні та нацистській Німеччині.
Geschichtsportal »Die Ukraine und Deutschland im 20. Jahrhundert «Історичний портал “Україна і Німеччина у 20-му столітті”». [Електронний ресурс]: Режим доступу: https://www.ukrainianhistoryportal.org/uk/themenmodule/der-zweite-weltkrieg/sowjetische-kriegsgefangene-in-der-ukraine-und-in-deutschland/[26. 06. 2024].
Пастушенко Т. 2019, Кальтенбруннер М. та Берндл Р. (упоряд). В’язні з України в концтаборі Маутгаузен: історія та пам’ять. Київ: Фенікс.
Полуда В. А., 2017. Становище військовополонених у нацистських таборах на території райхскомісаріату «Україна» та в зоні німецької військової адміністрації (1941–1944 рр.). Дис. канд. іст. наук, Науково-дослідний Інститут Українознавства.
Потильчак О. В., 1998. Трудові ресурси радянських військовополонених та «остарбайтерів» з України у нацистській військовій економіці в роки Другої світової війни. ТОВ «Міжнародна фінансова агенція».
Смірнова В., 2019. Про стратегії виживання українських військовополонених у роки другої світової війни (за матеріалами фондозбірні Національного музею історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс). Військово-історичний меридіан. №2 (24), 52–70. [Електронний ресурс]: Режим доступу: https://vim.gov.ua/pages/_journal_files/22.07.2019/pdf/VIM_24_2018-52-70.pdf [20. 06. 2024]
Hoffman J., 1996. Stalins Vernichtungskrieg 1941–1945. München: Verlag für Wehrwissenschaften. [Електронний ресурс]: Режим доступу: https://archive.org/details/stalinsvernichtu0000hoff/page/4/mode/2up [22. 06. 2024]
Kaltenbrunner M., 2016. Flucht aus dem Todesblock. Der Massenausbruch sowjetischer offiziere aus dem KZ Mauthausen und die «Mühlviertler hasenjagd». Hintergründe, Folgen, Aufarbeitung. Військово-історичний меридіан. №1 (11). 28–52. [Електронний ресурс]: Режим доступу: https://vim.gov.ua/pages/_journal_files/05.04.2017/pdf/VIM_11_2016_28-52.pdf [21. 06. 2024]
Otto R., 2019., Keller R. Sowjetische Kriegsgefangene im System der Konzentrationslager. Wien: New academic press.
Streit C., 2013. Keine Kameraden. Die Wehrmacht und die sowjetischen Kriegsgefangenen 1941–1945. Bonn: JHW Dietz.