КУЛЬТУРНО-ОСВІТНІ МЕХАНІЗМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ЕТНОПОЛІТИКИ ОРГАНАМИ МІГРАЦІЙНОЇ СЛУЖБИ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ (2003–2004 рр.)
DOI:
https://doi.org/10.32782/cusu-hist-2026-1-7Ключові слова:
закордонне українство, етнополітика, інституційні механізми, органи міграційної служби, Чернівецька областьАнотація
У статті на основі раніше неопублікованих документів розкриваються особливості культурно-освітніх механізмів реалізації державної етнополітики органами міграційної служби Чернівецької області у 2003–2004 рр. Початок 2000-х рр. став етапом формування нових підходів до етнополітики, де органи міграційної служби не лише виконували контролюючі функції, а й були активними суб’єктами соціальної і культурної інтеграції українських громад за кордоном. Дотримання принципів історизму, об’єктивності та системності як методологічної основи дослідження сприяло комплексному аналізу діяльності органів міграційної служби регіону в окреслений період. Такий спосіб дозволив відійти від вузькорегіонального підходу та репрезентувати функціонування органів міграційної служби у Чернівецькій області як релевантну складову процесу реалізації національного консолідованого курсу у міграційній сфері. Введення до наукового обігу раніше невідомих архівних першоджерел дозволило ґрунтовно дослідити механізми комунікації та простежити еволюцію стратегічного партнерства з діаспорою в умовах турбулентності внутрішньополітичних процесів. Окреслено системні перешкоди, які нівелювали потенціал конструктивної комунікації в освітньо-культурному та мовному векторах взаємодії. Визначено ключові практичні здобутки, що засвідчили ефективність у підтримці та збереженні етнокультурної ідентичності закордонних українців. Домінуючий характер співробітництва був зосереджений у площині міжінституційної взаємодії навчальних закладів регіону та громадських об’єднань закордонних українців. Інтенсифікація реалізація інформаційної діяльності забезпечила висвітлення викликів, що стоять перед діаспорою та підтримку вітчизняного книговидання. Координаційний вплив органів міграційної служби регіону у частині забезпечення україномовною літературою громад українською діаспори забезпечив належний рівень вивчення історії та культури України. Доведено, що участь органів міграційної служби регіону у забезпеченні прав та інтересів закордонних українців стала інструментальною основою для збереження об’єктів історичної пам’яті поза Україною.
Посилання
Боряк Г. В. (ред.). 2016. 25 років незалежності: нариси історії творення нації та держави. Київ.
Бевз Т., 2007. Сучасна українська діаспора: проблеми та перспективи. Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. Вип. 34. 33–46.
Віднянський С., 2020. Україна в історії Європи ХІХ – початку ХХІ ст.: історичні нариси. Київ.
Євтух В., 2000. Про національну ідею, етнічні меншини, міграції. Київ.
Малиновська О., 2010. Міграційна політика України: стан та перспективи розвитку. Київ.
Малиновська О., 2018. Міграційна політика: глобальний контекст та українські реалії. Київ.
Пекарчук В., 2014. Роль зв’язків з етнічною батьківщиною та міжкультурного діалогу у відродженні та розвитку культур етноменшин: зміни 1990 – 2000-х років. Грані, 11. 130–136.
Пекарчук В., 2013. Державна етнонаціональна політика як чинник відродження і розвитку культур етноменшин України (1990–2000-і роки). Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету, 36. 203–206.
Пекарчук В., 2016. Розподіл повноважень органів державної влади України у сфері культури етноменшин: основні тенденції 1990–2000-х років. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ: Збірник наукових праць, 1 (80). 36–45.
Смолій В., 1999. Україна крізь віки. Т. 15. Київ.
Смолій В., 2000. Україна крізь віки. Т. 14. Київ.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.




