ПРОТИСТОЯННЯ ЧЕРВОНОЇ АРМІЇ ТА ВЕРМАХТУ НА КИЇВСЬКОМУ НАПРЯМКУ В 1941 р. У ВІДОБРАЖЕННІ УКРАЇНСЬКОЇ ГАЗЕТИ «СВОБОДА» В США
DOI:
https://doi.org/10.32782/cusu-hist-2025-2-17Ключові слова:
Друга світова війна, фронт, київський напрямок, 1941 р., Червона армія, Вермахт, газети, «Свобода» (США)Анотація
У статті висвітлені матеріали, які стосувалися протистояння Червоної армії та Вермахту на київському напрямку в 1941 р. і протягом липня – жовтня 1941 р. були опубліковані на сторінках української газети «Свобода» в США. Зроблені висновки, що в газеті були представлені різнопланові публікації з цієї тематики: коротка інформація про бойові дії на основі викладу фронтових зведень обох воюючих сторін; виклад деяких аналітичних статей військових знавців з оцінкою стратегії і тактики противників; відгуки з інших країн про бої під Києвом, окремі картографічні матеріали, фото та ін. Окремі, згадані в тогочасних публікаціях «Свободи» оцінки й аналітичні судження, зокрема акцент на тому, що командування Червоної армії та сам Сталін несуть відповідальність за неспроможність протистояти німецькому наступу, знаходять своє підтвердження у працях сучасних дослідників, які характеризують поразки Червоної армії в 1941 р., у тому числі і під Києвом. Загальна тональність залучених матеріалів «Свободи» демонструє її антирадянську й водночас критичну щодо нацистської Німеччини позицію. Радянські та німецькі повідомлення були подані загалом рівномірно. Газета намагалася представити виклад перебігу воєнних дій на київському напрямку обома протиборчими сторонами і в цьому плані виступає для дослідників переважно як вторинне джерело. В аналітичних публікаціях газети з означеної тематики викладені деякі думки американських військових знавців про оточення радянських армій під Києвом як великий стратегічний маневр та оцінка талановитих німецьких воєначальників, зокрема Гудеріана, як одного із найздібніших у німецькій танковій стратегії. Швидкість і раптовість наступу, концентрація сил, тісна взаємодія родів військ, оточення основних сил противника танковими частинами неодноразово від початку Другої світової війни приносили успіх німецькій стороні. Ці ж чинники разом із серйозними помилками вищого радянського керівництва та військового командування зумовили й результат протистояння Червоної армії та Вермахту на київському напрямку у 1941 р.
Посилання
Вільховий Ю. В., 2021. Київська оборонна операція як важлива ланка краху стратегії німецького плану «Барбаросса». Духовні, політичні та освітні практики в соціально-культурному розвитку людства: збірник наукових праць за матеріалами доповідей і повідомлень ХІІ Всеукраїнського науково-практичного семінару з міжнародною участю «Актуальні питання всесвітньої історії та методика їх викладання», 25–26 березня 2021 р. Полтава. 152–166.
Грицюк В. М., 2010. Стратегічні та фронтові операції Великої Вітчизняної війни на території України. Київ.
Коваль М. В., 1999. Україна в Другій світовій і Великій Вітчизняній війнах (1939–1945 рр.). Київ.
Коваль М. В., 2007. Київська оборонна операція 1941. В: Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка–Ком. Київ. 228–229.
Малютіна О. К., 2022. Малютін К. З. Трагедія Південно-Західного фронту: Київська катастрофа 1941 р. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2022. № 4 (99). 58–68.
Марінченко О., 2011. Бойові дії радянських військ в умовах локальних оточень на території України влітку 1941 року. Краєзнавство. № 2. 91–97.
Пастушенко Т., 2015. Вихід частин Червоної армії з Київського оточення 1941 р.: причини поразок і втрат. Сторінки воєнної історії України. Київ. Вип. 17. 61–76.
Рамазанов Ш. Ш., 2008. Ігнатова Л. Р. Трагедія Південно-Західного фронту. Хто в цьому винен? (липень – вересень 1941 р.). Сторінки історії. Вип. 27. 145–152.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
