ХАРКІВСЬКИЙ ПЕРІОД У ЖИТТІ ДМИТРА НИТЧЕНКА
DOI:
https://doi.org/10.32782/cusu-hist-2024-1-2Ключові слова:
викладач, Дмитро Нитченко, Друга світова війна, еміграція, міжвоєнний період, письменник, ХарківАнотація
Метою даного дослідження є реконструкція життя українського письменника Д. Нитченка в Харкові й аналіз чинників зміцнення переконань під час його перебування в цьому місті. Методологічною основою роботи є принципи історизму, об’єктивності й системності. Стаття ґрунтується на філософських і спеціально-наукових методах соціогуманітарної та соціологічної сфери. Наукова новизна полягає у виділенні окремого етапу в діяльності Д. Нитченка. На підставі мемуарної та наукової літератури відтворено біографію письменника в період його перебування в Харкові, визначено події, що сталися в його житті в цей час, та їх вплив на подальше життя. Дмитро Васильович Нитченко (1905–1999) – український письменник, що багато років прожив у Австралії. Та його становлення як національно свідомого українця відбувалося на Полтавщині та в Харкові. На підставі зібраних джерел і публікацій можна зробити деякі висновки. Д. Нитченко прожив у Харкові з 5-місячною перервою майже 15 років. До переїзду в це місто чоловік уже мав усталені ідеологічні переконання, сформовані в роки революції, коли він жив у Зінькові. Його світобачення базувалось на любові до української культури. Аналізуючи час перебування Д. Нитченка (Ниценка) в Харкові, можна виділити два періоди: перший, радянський – листопад 1927-го – липень 1941-го і другий, під час німецької окупації – грудень 1941-го – лютий 1943 року. Важливі події в житті письменника сталися в першому періоді перебування в Харкові. Тут слід зауважити три ключових моменти, що вплинули на його подальше життя. По-перше, знайомство з видатними українськими письменниками, спілкування з якими збагатило творчий досвід літератора. Також слід відзначити його співпрацю з часописами, що сталося завдяки вмінню писати статті, нариси або замальовки. По-друге, отримання гуманітарної освіти і, відповідно, спеціальностей перекладача та педагога, що полегшувало спілкування з німцями як під час перебування в концтаборі, так і під час знаходження в Німеччині. По-третє, створення родини, яка підтримувала чоловіка протягом усього життя. У другий харківський період і в період еміграції Д. Нитченку стали в нагоді отримані знання в журналістиці та педагогіці. Таким чином, на нашу думку, літературний та педагогічний досвід, освіта і сімейний стан, отримані в Харкові, мали важливе значення в житті письменника.
Посилання
Антипович Г. 2020. Слово Дмитра Нитченка в боротьбі за Українську Свободу. Наш Український Дім: Науково-популярний часопис для вчителів України та діаспори (Ніжин). № 1, 4–10.
Бойко Ю. Д. 1981. Нитченко як творча індивідуальність. В.: Д. Чуб Люди великого серця (статті, розвідки, спогади). Мельборн.
Гандзілевська Г., 2015, Ширяєва Т. Психологічні ідеї розвитку патріотизму у творах українських письменників-емігрантів. В: В. П. Мельник, С. Д. Максименко, В. Л. Ортинський, ред. Філософсько-психологічні аспекти духовності: соціально-економічні трансформації та відродження національної гідності: зб. тез Всеукраїнської науково-практичної конференції, присвяченої року митрополита Андрея Шептицького (20 квітня 2015 р.). Львів: СПОЛОМ, 61–64.
Історія видавництв України. Державні видавництва України. 1917–2007 рр., 2009. Київ. [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://www.ukrbook.net/elektr_publ/istor_vydav.pdf [19.10.2023].
Мовчан Р., 2011. Методологічні особливості історичного осмислення літературного процесу 1920-х років. Науковий вісник Ужгородського університету : Серія: Філологія. Соціальні комунікації. Вип. 26. Ужгород, 9–12.
Павлишин М., 1997a. Живий Дмитро Нитченко. В: Канон та іконостас: Українська модерна література. Київ, 374–379.
Павлишин М., 1997b. З епістолярної скарбниці Дмитра Нитченка. В: Канон та іконостас: Українська модерна література. Київ, 380–383.
Рибальченко Р., 2014. Нитченко Дмитро Васильович (літ. псевд. Ніценко, Чуб, Остап Зірчастий) (1905–2000). Харьковская эмиграция 1942–1943. [Електронний ресурс]: Режим доступу: https://proza.ru/2014/07/07/2020 [19.10.2023].
Саєнко Л., 2005. Дмитро Нитченко – письменник, видавець. Бібліотечний вісник. № 3. Київ, 50–55.
Сорока П., 1996. Дмитро Нитченко-Чуб: Літературний портрет. Тернопіль.
Титаренко Д., 2014. Мова як чинник ідеологічного впливу та інструмент політичної боротьби на території Східної України під час нацистської окупації. В: Боротьба за Україну в 1943–1944 рр.: влада, збройні сили, суспільство. Київ, 400–407.