DEMOGRAPHIC SITUATION IN ROMANKOVE SETTLEMENT ON THE TERRITORY OF FREEDOMS OF ZAPORIZHZHIAN ARMY IN 1764
DOI:
https://doi.org/10.32782/cusu-hist-2025-1-11Keywords:
Zaporizhian Sich, Cossacks, birth rate, Southern Ukraine, sex and age structure of the population, marriage rate.Abstract
The article is dedicated to analyzing of Demographic situation in Romankove village during the times of New Zaporizhzhian Sich. Several special and total demographic coefficients are analyzing. As the main source it was used Confessional list by the 1764 year. As the main method, it was used gender and age-stratified methods. Total population is reconstructed on the base of model data. It was determined that Romakkove total population were above 1185 persons in 1764 year. 667 of them (56% of inhabitants) were belonged to the Parish of the Assumption of the Blessed Virgin Mary. The average total fertility rate was 39.5%. People of marriageable and working age were predominated. The number of women was almost equal to the number of men (sex ratio 99.7). The marital structure indicates general marriageability, first widowhood at the age of 45–49, and final widowhood from the age of 60. General marriage among the Cossacks started later. They marriage only once in a lifetime. The average age of marriage in Romankove was 24,4 years for men and 20,4 years for women. Marriages with a small (1–5 years) age difference prevailed. The total fertility rate was 6. The reconstructed fertility dynamics demonstrate a series of crises experienced by the population: before 1739, in 1750–1751 and 1758–1759. It is interconnected with knowledge out of sources (war and plague). Author makes the conclusion that the social composition of the population of the village Romankove in 1764 was typical of the settlements on the territory of Freedoms of Zaporizhzhian Army during the times of New Zaporizhzhian Sich. The sex-age structure of the population belonged to a progressive type, characterized by high birth and death rates. Despite some differences with the expected result, developed model of changing total population is working if we agree that register for 1754 listed not only the common families, but all the families in the settlement.
References
Буланова, Н. М., 2010. Проблема урбогенезису Кам’янського-Дніпродзержинська. Придніпров’я: історико-краєзнавчі дослідження. № 8, 52–61.
Волошин, Ю. В., 2023. Парафіяльна спільнота. Пирятинська протопопія другої половини XVIII ст. (соціально-історичний та історико-демографічний виміри). Львів: Український католицький університет. Т. 30 Серія «Київське християнство».
Голобуцький, В. О., 1961. Запорізька Січ в останні часи свого існування (1734–1775 рр.). Київ: Видавництво Академії наук УРСР.
Кабузан, В. М., 1976. Заселение Новороссии (Екатеринославской и Херсонской губерний) в ХVIII –первой половине ХIХ в. (1719–1859 гг.). Москва: Наука.
Репан, О. А., 2008. Харлан, О. В. та Старостін, В. С. Палімпсест. Коріння міста: поселення XVII–XVIII століть в історії Дніпропетровська. Київ: Українські пропілеї.
Сухомлин, О. Д., 2021. Російська військова присутність на території Запорожжя як виклик для запорозького світу (1734–1775). Дис. канд. іст. наук, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України.
Харлан, О. В., 2014. До питання локалізації місцезнаходження та архітектурно-містобудівних особливостей храмів села Романково. Січеславський альманах: Збірник наукових праць з історії українського козацтва. № 7. 85–98.
Чирук, С. В., 2025. Сповідні розписи Старокодацької наміснії 1760-х років як джерела з історичної демографії Нового Кодаку. Universum Historiae et Archeologiae. № 6 (31) (рукопис).
Яворницький, Д. І., (1990). Історія запорозьких козаків. Київ: Наукова думка.
