ДЕМОГРАФІЧНА СИТУАЦІЯ В СЕЛИЩІ РОМАНКОВОМУ НА ТЕРЕНАХ ВОЛЬНОСТЕЙ ВІЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО В 1764 РОЦІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/cusu-hist-2025-1-11

Ключові слова:

Запорізька Січ, козацтво, народжуваність, Південна Україна, статево-вікова структура населення, шлюбність.

Анотація

Стаття присвячена аналізу демографічної ситуації в селищі Романковому за часів Нової Запорізької Січі. Аналізується низка спеціальних і загальних демографічних показників. Як основне джерело використовується сповідний розпис за 1764 рік. Основний метод дослідження – зсув за статтю та віком. Загальна кількість населення реконструюється на основі модельних даних. Було визначено, що в 1764 році в Романковому мало жити 1185 осіб, з яких 667 осіб (56% населення) належало до парафії Успіння Пресвятої Богородиці. Середній загальний коефіцієнт народжуваності дорівнював 39,5%. Переважали люди у шлюбоздатному та працездатному віці. Кількість жінок майже дорівнювала кількості чоловіків (коефіцієнт співвідношення статей 99,7). Шлюбна структура вказує на загальну шлюбність, перше вдівство у віці 45–49 років та остаточне вдівство із 60 років. Загальна шлюбність серед козаків наставала пізніше, а шлюби укладалися один раз за життя. Середній вік укладання шлюбів у Романковому становив 24,4 року для чоловіків та 20,4 року для жінок. Переважали шлюби з невеликою (1–5 років) різницею у віці. Сумарний коефіцієнт народжуваності дорівнював 6. Реконструйована динаміка народжуваності демонструє низку пережитих населенням криз: до 1739 року, у 1750–1751 та 1758–1759 роках, що узгоджується з позаджерельним знанням (війна та чума). Автор доходить висновку, що соціальний склад населення селища Романкове в 1764 році був типовим для поселень Вольностей Війська Запорозького Низового в період Нової Січі. Статевовікова структура населення належала до прогресивного типу, якому властиві висока народжуваність і смертність. Попри певні розходження з очікуваним результатом, розроблена модель зміни загальної кількості населення є працюючою за умови, що в реєстрі за 1754 рік було зазначено не тільки посполиті родини, а загалом усі родини населеного пункту.

Посилання

Буланова, Н. М., 2010. Проблема урбогенезису Кам’янського-Дніпродзержинська. Придніпров’я: історико-краєзнавчі дослідження. № 8, 52–61.

Волошин, Ю. В., 2023. Парафіяльна спільнота. Пирятинська протопопія другої половини XVIII ст. (соціально-історичний та історико-демографічний виміри). Львів: Український католицький університет. Т. 30 Серія «Київське християнство».

Голобуцький, В. О., 1961. Запорізька Січ в останні часи свого існування (1734–1775 рр.). Київ: Видавництво Академії наук УРСР.

Кабузан, В. М., 1976. Заселение Новороссии (Екатеринославской и Херсонской губерний) в ХVIII –первой половине ХIХ в. (1719–1859 гг.). Москва: Наука.

Репан, О. А., 2008. Харлан, О. В. та Старостін, В. С. Палімпсест. Коріння міста: поселення XVII–XVIII століть в історії Дніпропетровська. Київ: Українські пропілеї.

Сухомлин, О. Д., 2021. Російська військова присутність на території Запорожжя як виклик для запорозького світу (1734–1775). Дис. канд. іст. наук, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України.

Харлан, О. В., 2014. До питання локалізації місцезнаходження та архітектурно-містобудівних особливостей храмів села Романково. Січеславський альманах: Збірник наукових праць з історії українського козацтва. № 7. 85–98.

Чирук, С. В., 2025. Сповідні розписи Старокодацької наміснії 1760-х років як джерела з історичної демографії Нового Кодаку. Universum Historiae et Archeologiae. № 6 (31) (рукопис).

Яворницький, Д. І., (1990). Історія запорозьких козаків. Київ: Наукова думка.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-04-10

Як цитувати

Чирук, С. (2025). ДЕМОГРАФІЧНА СИТУАЦІЯ В СЕЛИЩІ РОМАНКОВОМУ НА ТЕРЕНАХ ВОЛЬНОСТЕЙ ВІЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО В 1764 РОЦІ. Історія та археологія, (1), 115–127. https://doi.org/10.32782/cusu-hist-2025-1-11

Номер

Розділ

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ