ФЕДІР ЖАРКО, ОЛЕКСІЙ ГАПОН, ІСААК ЦИБУЛІВ – НЕПЕРЕСІЧНІ ПОСТАТІ УКРАЇНСЬКОГО БАНДУРНОГО МИСТЕЦТВА (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ПОЛЬОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ)

Анотація

У цьому дослідженні автори на основі польових досліджень подають раніше непубліковані дані про стан розвитку модерного бандурного мистецтва із 30-х рр. ХХ ст. на Переяславщині. Ці дослідження ґрунтуються на польових матеріалах авторів, а також аналізі експозиційного наповнення Музею кобзарства Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» (НІЕЗ «Переяслав»). Зокрема, інформація про Національну заслужену капелу бандуристів України імені Г.І. Майбороди та бандуру майстра із Баришівки О.М. Гапона. На основі матеріалів, що були здобуті під час експедиційно-пошукової роботи авторів, проведено аналіз побутування аматорського бандурного музикування у зазначеному регіоні. Особлива увага приділяється діяльності творчої молоді у смт Баришівка. Саме тут розпочав свою мистецьку діяльність відомий бандурист, співак і автор дум Федір Жарко. Розкриваються короткі біографічні дані про майстра з виготовлення бандур Олексія Гапона. На сьогодні невідома точна кількість інструментів, які він виготовив, але чи не єдиний, що зберігся, експонується в Музеї кобзарства НІЕЗ «Переяслав». У публікації згадується і талановитий бандурист І. Цибулів. Ці талановиті неординарні особистості проживали у смт Баришівка (Київщина). Вони були учасниками ансамблю аматорів бандуристів. Пізніше Ф. Жарко та І. Цибулів продовжили свою мистецьку діяльність у професійних колективах. Але все їхнє життя було присвячене високій місії популяризації українського мистецтва серед широкому загалу.