ЛІТЕРАТУРНА СПАДЩИНА ПІРРА АЕТА

Автор(и)

  • Михайло Поліщук

DOI:

https://doi.org/10.32782/cusu-hist-2024-2-8

Ключові слова:

Пірр Ает, Пірр Епірський, ὑπομνήματα, commentarii, Пам’ятка, мемуари, спогади, книга

Анотація

Мета статті – з опорою на збережену античну джерельну базу комплексно проаналізувати літературну діяльність гегемона Епірського союзу, царя молоссів і Македонії Пірра Аета (319–272 рр. до Хр.). Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, системності, науковості, верифікації, авторської об’єктивності, а також на використанні загальнонаукових методів аналізу, синтезу, узагальнення. Новизна дослідження полягає у першій спробі в рамках історичної науки проведення комплексного дослідження та аналізу втраченої літературної спадщини Пірра Аета; ґрунтовно проаналізовано використання античними авторами терміна «ὑπομνήματα», визначено його відповідники в українській мові, проаналізовано форму та зміст творів під відповідним титулом. Особлива увага приділена контексту згадки Пірра в трактаті Афінея Механіка. Висновки. У процесі аналізу джерельної бази ідентифіковано значний літературний спадок Пірра Аета, до якого належать трактати «Тактика», «Облога», а також книга мемуарів, що в еллінській традицій іменувалась «ὑπομνήματα». Визначено, що зафіксовану в джерелах під титулом «ὑπομνήματα» працю слід позиціонувати як повноцінну у формі книги. Встановлено, що така книга носила форму сувою, що вказує на її об’єм, який повинен бути еквівалентним об’єму середньостатистичного сувою того часу. Стосовно вмісту така книга найбільш близька до «commentarii» римського військового та політичного діяча Гая Юлія Цезаря і виконує те ж саме ідеологічне завдання. Виявлено, що характерними особливостями літературного стилю Пірра Аета є стислість та предметність, а також концентрація на вузькій тематиці військового мистецтва. Висловлено припущення, що саме не притаманна античним авторам та не властива античному читачеві предметна вибірковість літературної спадщини та стилю письма Пірра Аета стала причиною її втрати.

Посилання

Дройзен И. Г., 2011. История эллинизма. История эпигонов. Москва.

Казаров С. С., 2009. История царя Пирра Эпирского. Санкт-Петербург.

Казаров С. С., 2001. Проблема «царских списков» царя Пирра. Античность в современном измерении. Тезисы докладов Всероссийской научной конференции 14–16 ноября 2001 г. К.

Нефёдкин А. К., 2010. Арриан: жизнь и творчество. В: Арриан. Тактическое искусство. Санкт-Петербург.

Самохина Г. С., 2005. Новая монография о царе Пирре. Исседон – ΙΣΣΕΔΩΝ: Альманах по древней истории и культуре. Т. 3. Е.

Bengtson H., 1969. Griechische Geschichte. München.

Girard H. O., 1945. Essai sur la composition des Vîtes de Plutarque. Paris.

Haug M., 1854. Die Quellen Plutarchs in Lebenschreibungen der Griechen. Tübingen.

Lévêque P., 1957. Pyrrhos. Paris.

Muellemeister P., 1874. De fontibus Pyrrhi Plutarchei. Gottingue.

Nenci G., 1953. Pirro. Aspirazioni egemoniche ed equilibrio mediterraneo. Torino.

Niebuhr В. С., 1853. Römische Geschichte. Berichtige Ausgabe in einem Band. Berlin.

Peter H., 1865. Die Quellen Plutarchs in Biographien der Romer. Halle.

Schubert R., 1894. Geschichte des Pyrrhus. Konigsberg.

Wetzel К., 1876. Die Quellen Plutarch's in Leben des Pyrrhos. Leipzig.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-04-22

Як цитувати

Поліщук, М. (2024). ЛІТЕРАТУРНА СПАДЩИНА ПІРРА АЕТА. Історія та археологія, (2), 87–101. https://doi.org/10.32782/cusu-hist-2024-2-8