І. С. РОМАНЧЕНКО ЯК ДОСЛІДНИК БОЛГАРСЬКОГО ПЕРІОДУ ЖИТТЯ Й ДІЯЛЬНОСТІ МИХАЙЛА ДРАГОМАНОВА
DOI:
https://doi.org/10.32782/cusu-hist-2024-1-3Ключові слова:
І. С. Романченко, дослідник, Михайло Драгоманов, життя і діяльність, болгарський періодАнотація
У статті розглядається внесок українського літературознавця Івана Савича Романченка (1894–1977) у дослідження софійського періоду в біографії видатного українського вченого, громадського та політичного діяча Михайла Петровича Драгоманова. Дотепер відповідний аспект досліджень І. С. Романченка найбільш повно знайшов своє відображення в монографії Антоніни Якімової «Болгарський період життя професора Михайла Драгоманова». Беручи до уваги наведені в цій монографії факти й висновки, автор статті мав на меті додати деякі нові матеріали для більш повного розкриття окресленої проблематики. Наголошено та доповнено факти про відповідні творчі контакти І. С. Романченка з болгарськими вченими Симеоном Русакієвим, Михаїлом Арнаудовим, Петком Атанасовим, Крумкою Шаровою, а також з українським скульптором в еміграції (у Болгарії) Михайлом Паращуком. Акцентовано на безпосередньому внеску І. С. Романченка в дослідження болгарського періоду життя і діяльності М. П. Драгоманова, який знайшов своє відображення в науковому процесі 1950–1970-х років. Висвітлено ключові ідеї його статті «Михайло Драгоманов у Болгарії» (1958), деякі характерні оцінки тогочасними науковцями третього розділу монографії Давида Заславського та Івана Романченка «Михайло Драгоманов. Життя і літературно-дослідницька діяльність» (1964), який присвячено болгарському етапу його біографії та ін. Більш ґрунтовно висвітлено й доповнено ексклюзивними фотографіями матеріали про перебування І. С. Романченка (на запрошення Софійського університету) в Болгарії наприкінці 1971 року. Програма його візиту сприяла активізації українсько-болгарських зв’язків у сфері драгоманознавства. Зроблено висновок, що І. С. Романченко став одним із перших українських радянських науковців, який почав ґрунтовно досліджувати болгарський період життя та діяльності М. П. Драгоманова. Зауважено, що на вивчення ним цього аспекту драгоманознавства, як і взагалі всієї спадщини Драгоманова, безумовно впливав ідеологічний чинник, необхідність узгодження з канонами радянського суспільствознавства. Але оприлюднення та аналіз ним для тодішніх читачів в УРСР і поза нею нових джерел, маловідомих сюжетів з життя та творчості М. П. Драгоманова мали для свого часу досить вагоме значення і нині становлять науковий інтерес.
Посилання
Болгарський щоденник М. П. Драгоманова, 1965 / З передмовою Івана Романченка; підготовка до друку і примітки П. К. Атанасова. Жовтень. № 6. Львів. 125–136.
Григораш Н. Д., 1986. Літературознавча болгаристика на сторінках журналу «Жовтень». Проблеми слов’янознавства: республіканський міжвідомчий науковий збірник. Вип. 33. 55–62.
Грінченко В., 2017. Внесок І. С. Романченка у дослідження творчої спадщини Михайла Драгоманова. Переяславський літопис. Вип. 12. Переяслав-Хмельницький. 86–94.
Грінченко В., 2019. Літературознавець Іван Савич Романченко: історико-біографічний нарис (до 125-річчя з дня народження). Наукові записки [Центральноукраїнського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка]. Історичні науки. Вип. 25. Кропивницький. 59–75.
Дейч А., 1965. Доброе начало. Вопросы литературы. № 5. М. [Электронный ресурс]: Режим доступа: https://voplit.ru/article/dobroe-nachalo-d-zaslavskij-i-romanchenko-mihajlo-dragomanov-zhittya-i-literaturno-doslidnitska-diyalnist-dnipro-ki-v-1964-199-str/ [29.01.2022].
Заславський Д., 1964. Романченко І. Михайло Драгоманов. Життя і літературно-дослідницька діяльність. Київ.
Калинчук А., 2015. Русакієв Симеон. В: Шевченківська енциклопедія. Т. 5: Пе – С. Київ: НАН України, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка, 591.
Кравченко Є. Є. [укл.], 1968. Іван Савич Романченко: Бібліографічний покажчик творів. Львів. Куценко Ю., 2015. Драгомановознавство в радянській історіографії: загальні тенденції розвитку. Наукові записки [Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка]. Вип. 1. Ч. 1. 167–174.
Погребенник Ф. П., 2001. Атанасов Петко Калушев. В: Енциклопедія Сучасної України. Київ. [Електронний ресурс]: Режим доступу: https:// esu.com.ua/article-44572 [20.02.2023].
Романченко І. С., 1958. Михайло Драгоманов у Болгарії. Жовтень. № 5. Львів. 145–151.
Степовик Д. В., 2011. Паращук Михайло Іванович. В: Енциклопедія історії України. Т. 8. Па – Прик. Київ: Наукова думка, 64–65.
Стефанова А., 2013. Размисли за историка Крумка Шарова. Дриновський збірник. Т. VІ. Харків – Софія. 215–220. [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://history.karazin.ua/themes/history/resources/ cda082794d2b57eb4ed01042fd80426e.pdf [20.02.2023].
Якімова А., 2019. Болгарський період життя професора Михайла Драгоманова. Київ. [Електронний ресурс]: Режим доступу: https:// www.etnolog.org.ua/pdf/stories/ monografiji/2019/bolg.pdf [20.02.2023].
