ВІДДІЛ «ІНОЗЕМНІ АРМІЇ СХІД» ТА ЕВОЛЮЦІЯ НІМЕЦЬКОЇ РОЗВІДКИ НА СХІДНОМУ ФРОНТІ

Автор(и)

  • Дмитро Вєдєнєєв Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» https://orcid.org/0000-0002-8929-9875

DOI:

https://doi.org/10.32782/cusu-hist-2026-1-13

Ключові слова:

агентурно-оперативна діяльність, архівні джерела, Друга світова війна, історія військового мистецтва, розвідка, радянські військовополонені, Східний фронт

Анотація

У статті досліджено діяльність відділу «Іноземні армії Схід» у контексті еволюції німецької військової розвідки на Східному фронті в роки Другої світової війни. Автор констатує, що початковий етап війни проти Радянського Союзу виявив глибоку кризу німецької військової розвідувальної аналітики, що базувалася на фрагментарних, часто застарілих відомостях щодо СРСР. ЇЇ наслідком стала критична недооцінка мобілізаційних ресурсів, потенціалу механізованих з’єднань та здатності до відновлення стратегічних резервів, які обумовили зрив операції «Барбаросса». Аналізуючи маловідомі джерела, дослідник доходить висновків, що кардинальні зміни у роботі військової розвідки розпочалися навесні 1942 року із призначенням на посаду керівника відділу Райнгарда Ґелена, який зробив пріоритетним завданням відділу вивчення оперативних намірів Червоної армії через комплексне дослідження даних аерофоторозвідки, радіоперехоплення та свідчень учасників подій. Основним і найнадійнішим джерелом інформації у динамічних умовах фронту стали допити радянських військовополонених та перебіжчиків, для чого було розроблено нові підходи у роботі з бранцями, які забезпечили підготовку якісних аналітичних розвідданих для німецького командування. Автор відзначає. що покращивши розвідувальну діяльність на тактичному рівні, Р. Ґелен та його відомство не змогли досягти успіху на стратегічному рівні, а хибні оцінки намірів Червоної армії у 1942 році під Сталінградом не були забуті вищим політичним керівництвом. Оцінюючи діяльність відділу «Іноземні армії Схід» на завершальному етапі війни, у статті відзначено, що його керівник зосередився на збереженні величезних масивів зібраної інформації як головного активу для повоєнного майбутнього, а успішна взаємодія з американським урядом дозволила колишньому розвідувальному апарату не лише уникнути ув’язнення за роботу на нацистський режим, а й стати основою для формування нової розвідувальної структури вже у повоєнній Німеччині.

Посилання

Боляновський А., 2014. Український повстанський рух і німецькі окупаційні інстанції на Волині на початку 1944 року: між протистоянням і нейтралітетом. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. (24). 181–210.

Боляновський А., 2021. Спроби зупинити взаємне протистояння: переговори між представниками українського і польського підпілля у 1941–1945 роках. У: За свободу: українсько-польський діалог та спроби порозуміння. Львів. 385–471.

Пик С., 2012a. Розвідувальна підготовка Німеччини до війни проти СРСР. Вісник Львівського університету. Серія міжнародні відносини. (31). 9–17.

Пик С., 2012b. Таємна дипломатія і розвідка у міжнародних відносинах. Львів.

Чайковський А. С., 2013. ОУН‑УПА і гітлерівські спецслужби: до історії співробітництва. Архіви України. 56–87.

Чайковський А., 2025. Осьодло В., Воєнне мистецтво партизанської боротьби. Воєнно-історичний вісник. 54(4), 74–87.

Donohue A., 2018. Adolf Hitler and German Military Intelligence on the Eastern Front: Operations Blau and Edelweiß (January–November 1942). The Journal of Slavic Military Studies.31(3). 372–395.

Gehlen R., 1972. The Service: The Memoirs of General Reinhard Gehlen. New York.

Müller R.-D., 2018. Reinhard Gehlen: Geheimdienstchef im Hintergrund der Bonner Republik. Die Biografie. Т. 1. Berlin.

Pahl M., 2012. Fremde Heere Ost: Hitlers militärische Feindaufklärung. Berlin.

Pahl M., 2020. "My strength is my mistrust": Hitler and his military intelligence on the Eastern Front. У: S. Ball, P. Gasser, A. Gestrich та S. Neitzel, ред. Cultures of Intelligence in the Era of the World Wars. Oxford. 107–125.

Thomas D., 1987. Foreign Armies East and German Military Intelligence in Russia 1941–45. Journal of Contemporary Histor. 22 (2). 261–301.

Wilhelm, H.-H. 1974. Die Prognosen der Abteilung Fremde Heere Ost 1942–1945. У: H.-H. Wilhelm та L. d. Jong, уклад. Zwei Legenden aus dem Dritten Reich: quellenkritische Studien. Stuttgart: Deutsche Verlags-Anstalt. 7–75.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-18

Як цитувати

Вєдєнєєв, Д. (2026). ВІДДІЛ «ІНОЗЕМНІ АРМІЇ СХІД» ТА ЕВОЛЮЦІЯ НІМЕЦЬКОЇ РОЗВІДКИ НА СХІДНОМУ ФРОНТІ. Історія та археологія, (1), 110–119. https://doi.org/10.32782/cusu-hist-2026-1-13

Номер

Розділ

ПРОБЛЕМИ ВСЕСВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ