ДЕЗІНФОРМАЦІЯ ЯК НАПРЯМ ПІДГОТОВКИ ТА ПРОВЕДЕННЯ ОПЕРАЦІЙ «ЩИТ ПУСТЕЛІ» ТА «БУРЯ В П УСТЕЛІ»: ДОСВІД ТА РЕЗУЛЬТАТИ

Анотація

У статті досліджено досвід організації та проведення дезінформаційних кампаній під час операцій «Щит пустелі» та «Буря в пустелі» (1990–1991 рр.) у Перській затоці. На основі аналітичних і документальних джерел розкрито роль дезінформації як складової частини інформаційної політики США та їхніх союзників, спрямованої на введення в оману військово-політичного керівництва Іраку, зниження морального стану іракських військовослужбовців та формування позитивного міжнародного іміджу коаліційних сил. Підкреслено, що кампанія здійснювалася відповідно до спеціального плану, затвердженого на найвищому державному рівні, і базувалася на тісній координації дій військових, розвідувальних, наукових і медійних структур. Особливу увагу приділено ролі засобів масової інформації, які стали головним інструментом реалізації дезінформаційної стратегії. Через контрольовані витоки, маніпуляції фактами та військову цензуру у свідомості світової спільноти формувався образ Іраку як глобальної загрози, держави, що володіє зброєю масового ураження та підтримує тероризм. Акцентовано, що контроль над медіапростором забезпечив коаліції майже повну інформаційну перевагу – до 70 % новин про війну у світі надходили з американських джерел. Детально розглянуто основні напрями дезінформування противника: приховування справжніх планів операцій, імітацію підготовки до морського десанту, передачу фальшивих команд, а також психологічні впливи через поширення чуток, релігійні та культурні маніпуляції. Завдяки цим заходам керівництво Іраку було введене в оману щодо часу та напрямів головного удару, що сприяло швидкій і маловтратній перемозі коаліційних сил. Автор доводить, що дезінформація виконувала не лише військову, а й політичну функцію – легітимізувала війну в очах міжнародної громадськості. Відзначено, що успішне проведення таких операцій із використанням різноманітних інформаційно-психологічних технологій є запорукою ефективного ведення бойових дій. Зроблено висновок про необхідність урахування цього досвіду в умовах сучасної російсько-української війни, де інформаційний простір стає ареною глобального протистояння, а контроль над свідомістю та сприйняттям реальності – однією з ключових умов національної безпеки.