ПОЛОЖЕННЯ ПРО ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ У СПРАВАХ ЛІТЕРАТУРИ ТА ВИДАВНИЦТВ (ГОЛОВЛІТ) ЯК ДЖЕРЕЛО З ІСТОРІЇ ФОРМУВАННЯ РАДЯНСЬКОЇ ЦЕНЗУРНОЇ ПОЛІТИКИ

Анотація

Стаття присвячена аналізу «Положення про Головне управління у справах літератури та видавництв (Головліт)» як ключового нормативного документа, що став основою для формування радянської системи політичної цензури у 1920–1930‑ті роки. Документ, ухвалений на ранньому етапі існування радянської держави, закріплював не лише організаційні принципи діяльності Головліту, а й визначав ідеологічні рамки функціонування радянської системи. У статті досліджується структура та основні положення документа. Особливу увагу зосереджено на механізмах, які дозволяли державі контролювати як зміст друкованих видань, так і сам процес книговидання, поширення літератури, періодики та іншої друкованої продукції. Показано, що «Положення» було інструментом створення нової системи суспільних відносин, у якій література та видавнича діяльність розглядалися як частина ідеологічного апарату й мали працювати на укріплення влади більшовиків. Це забезпечувало панування моноідеологічних принципів та витіснення будь-яких альтернативних думок, що засвідчує значення «Положення» у ширшому контексті, у контексті формування радянської політичної культури. Зазначено, що документ відіграв вирішальну роль у поступовому формуванні практик тотального контролю над суспільством. У статті здійснено порівняльний аналіз окремих положень документа з інструкціями та постановами, оприлюдненими раніше, що дозволяє простежити еволюцію радянської цензурної політики від локального контролю за друком до всеосяжної системи ідеологічного впливу. Таким чином, аналіз «Положення про Головліт» дозволяє зрозуміти природу радянської цензури як складника процесу утвердження тоталітарної системи, яка ставила перед своїми пропагандистами завдання висвітлювати поточну ситуацію в економіці та політичному житті власної країни у найбільш вигідний для влади спосіб та дискредитувати будь-яких противників режиму. Стаття набуває особливої актуальності у світлі проблеми свободи слова та інформаційної безпеки в умовах сучасної російсько-української війни.