УКРАЇНСЬКИЙ КОЗАЦЬКИЙ РУХ КІНЦЯ 1980-х – ПОЧАТКУ 2020-х рр. ЯК ВИЯВ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ІНІЦІАТИВИ

Анотація

У статті йдеться про сучасний козацький рух, що виник наприкінці 1980-х рр. Звернуто увагу на природу цього соціокультурного явища, яке відбулося завдяки ініціативі громадян колишньої Української ССР, а потім незалежної держави Україна. Надалі роль держави в розвитку козацтва виявилася мінімальною. Фактично вона була зведена до юридичної реєстрації нових організаційних ініціатив. Для козацького руху в Україні кінця 1980-х – початку 2020-х рр. характерними були: значна чисельність, концентрація уваги на історичних традиціях, волонтерська діяльність, внесок у національно-патріотичне виховання, водночас розпорошеність створених структур, неефективність менеджменту (слабкість еліт), труднощі (само)фінансування. Комплексно простежено обставини виникнення та еволюції козацького руху, зазначено його переваги й недоліки. Наголошено, що власне хиби мали напрочуд глибокий (принциповий) характер, оскільки відображали саму історичну сутність громадянської ініціативи як такої. У реаліях кінця 1980-х – початку 2020-х рр. вона виявилася тісно пов’язаною із совєтською спадщиною. Якщо звернення до традицій ранньо-модерної доби мало здебільшого символічний та ритуальний характер, то недавнє комуністичне минуле, від якого формально відмовлялися, ментально нагадувало про себе раз по раз. Зроблено висновок, що ключовою проблемою для збереження та активізації козацького руху є подальший розвиток громадянського суспільства. У цьому контексті Помаранчевий майдан та Революцію Гідності вповні можна вважати виявом козацького духу українців. Автор віддає належне учасникам козацького руху, які добровільно долучалися до багатьох громадських ініціатив, не шкодували для цього свого часу, сил, коштів. Ця історія потребує подальших системних студій.