ДІЯЛЬНІСТЬ АНАРХІСТСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ НА ТЕРИТОРІЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ УКРАЇНИ В 1918–1921 рр.

Анотація

У фокусі статті генезис анархістського руху на теренах Центральної України. Під Центральною Україною ми маємо на увазі історико-географічний регіон, розташований між річками: Синюхом та Дніпром – на заході та сході, Південним Бугом та Россю – півдні та півночі. Аналіз історіографічного доробку виявив відсутність досліджень, присвячених появі та розвитку анархістського руху на території Центральної України. Анархістські організації на цих теренах виникли ще до початку Української революції 1917–1921 рр. Однак найбільшого розвитку анархістський рух досяг в умовах революційного періоду 1918– 1921 рр. Головними центрами були Єлисаветград, Чигирин, Суботів. На теренах Центральної України діяло декілька типів анархістських організацій. 1918 р. – загони анархістки М. Никифорової. 1918–1920 рр. – анархістські організації Конфедерації «Набат». У квітні 1919 р. в Єлисаветграді відбувся з’їзд анархістських конфедерацій «Набат», на якому вперше порушено питання про поширення досвіду діяльності анархістських організацій із міст у села за прикладом махновського руху, що був популярним серед селянства Південної України. Однак реалізувати цей задум не вдалося. Селянство Центральної України переважно підтримувало ідеї української державності, про що свідчив значний розмах повстанства уенерівської течії в цьому регіоні впродовж періоду визвольної боротьби 1917–1922 рр. Під час григор’євського антибільшовицького повстання анархісти, незважаючи на опозицію до більшовиків, боролися з підрозділами отамана й зазнали значних втрат, що послабило їхні позиції в регіоні. Упродовж 1919–1920 рр. між Суботовим та Чигирином існувала анархістська «Чигиринська республіка» отамана С. Коцура. Упродовж липня – вересня 1919 р. Центральна Україна була місцем перебування лідера українських анархістів Н. Махна із частиною його війська. Тут відбулася реорганізація махновської армії. У 1920–1921 рр. в умовах конфлікту анархістів із більшовиками їхні організації ліквідовуються. Інформація про анархістський період історії краю, пов’язаний із М. Никифоровою, Н. Махном, С. Коцуром, і досі зберігається як частина усної історії Центральної України на рівні легенд та фольклору.