ПЕРСПЕКТИВИ ДОСЛІДЖЕННЯ АКТУАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ НОВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ: МЕНТАЛЬНИЙ ВИМІР

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/cusu-hist-2025-1-8

Ключові слова:

історіографія, науковий синтез, ментальність, агрокультурне суспільство, селянство, новітня історія, національний рух, історична пам’ять.

Анотація

Простежено кілька аспектів заявленої теми, зокрема процес кооптації поняття «ментальність» в українську гуманітаристику останніх десятиліть, до якого свого часу виявився причетним автор статті. Перші ментальні наративи в українській історіографії почали з’являтися у 1990-х рр. Нерідко вони викликали подив, причому навіть у чільних (академічних) істориків. Деякі з них вважали категорію «ментальність» штучно привнесеною, пропонували відмовитися від неї на користь відповідної синонімії, наприклад поняття «самобутність». Всеукраїнської дискусії щодо використання «тимчасово модного», як багатьом здавалося, терміна не відбулося. Натомість пошук альтернатив зберігся. Він був помітним навіть тоді, коли розпочався відхід від системного вивчення паралельного світу минулого, у якому пріоритетне місце належало традиційному (агрокультурному) суспільству. Напрацьований істориками та їхніми колегами по гуманітарному цеху науковий потенціал дає підстави вважати перспективними інтерпретації подій, явищ, процесів, постатей новітньої історії на «ментальній основі». У такий спосіб буде доцільно характеризувати сутність і злочини тоталітаризму (більшовизму, нацизму), проблеми національної ідентичності, національно-визвольного руху, історичної пам’яті, відповідні комеморативні практики. Для виконання цих завдань автор пропонує використовувати саме «ментальну» концептуальну платформу, оскільки в цьому разі відкриваються додаткові можливості протистояти природній та штучній міфологізації знань. В умовах сучасної російської агресії, що набула ознак тотальної війни, характерологічний та інтелектуальний виміри новітньої історії України, країн усієї Східної Європи затребувані не лише вузько науковими потребами, а й завданнями національної безпеки. Ця ж обставина мотивує внесення відповідних змін у дидактичну історію.

Посилання

Айтов С. Ш., 2013. Філософія історії Фернана Броделя: історично- антропологічний аспект. Гуманітарний журнал. № 4. 44–48.

Афанасьєв О. І., 2014. Гуманітарні науки і гуманітаристика. Вісник Дніпропетровського університету. Т. 22. Вип. 24. Філософія. 9–14.

Георгізов Г. М., 2007. Українське селянство доби непу: динаміка політичних настроїв та свідомості. Дис. … канд. іст. наук: 07.00.01. Київ.

Дінцельбахер П. (ред.), 2004. Історія європейської ментальности. Львів: Літопис.

Донченко О. А., 2001. Романенко Ю. В. Архетипи соціального життя і політика (Глибинні регулятиви психополітичного повсякдення). Київ: Либідь.

Етнічний менталітет це, 2024. Психологічна енциклопедія. [Електронний ресурс]: Режим доступу:

https://www.psykholoh.com/post/етнічний-менталітет-це (дата звернення: 17.01.2025).

Зашкільняк Л. О., 2007. Інтелектуальна історія як дослідницький простір сучасної української історіографії. ІІІ Міжнародний науковий конгрес українських істориків «Українська історична наука на шляху творчого поступу». Луцьк, 17–19 травня 2006 р.: доп. та повідомл.: в 3 т. / гол. ред. І. Коцан. Луцьк: РВВ «Вежа» ВДУ ім. Лесі Українки. Т. 1. 104–108.

Калакура Я. С., 2017. Рафальський О. О., Юрій М. Ю. Ментальний вимір української цивілізації. Київ: Генеза.

Ковальська-Павелко М., 2020. Мілітарні комеморативні практики як складова історичної пам’яті українського народу про Другу світову війну. Проблеми політичної історії України. Вип. 15. 168–180.

Малик Я. Й., 2003. Економічна політика більшовиків в українському селі в 1919–1920 рр. як передумова Голодомору 1933 р. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». № 493: Держава та армія. 77–85.

Ментальність це, 2024. Психологічна енциклопедія. [Електронний ресурс]: Режим доступу:

https://www.psykholoh.com/post/ментальність-це (дата звернення: 17.01.2025).

Мокляк Л. І., 2022. Культура як ментальний простір цивілізації. Вісник НАУ. Серія: Філософія. Культурологія. № 2. 110–115.

Нора П., 2014. Теперішнє, нація, пам’ять. Київ: ТОВ «Вид-во «Кліо».

Присяжнюк Ю. П., 2007. Українське селянство Наддніпрянщини другої половини ХІХ – початку ХХ ст. як соціоментальна історична спільнота. Дис. … д-ра іст. наук: 07.00.01. Черкаси.

Савайда О. І., 2020. Українська ментальність поміж ментальностей народів світу. Соціально-правові студії. Вип. 2. 161–165.

Снайдер Т., 2022. «Україна допомагає нам визначити себе». Локальна історія. [Електронний ресурс]: Режим доступу: https://localhistory.org.ua/texts/ statti/timoti-snaider-ukrayina-dopomagaie-namzrozumiti-sebe/ (дата звернення: 18.01.2025).

Ткаченко В. М., 2011. Історична істина в просторі і часі. Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. Історичні науки: зб. наук. пр. Ізмаїл. Вип. 30. 132–148.

Требіна М. П. (ред.), 2019. Політико-правова ментальність українського соціуму в умовах європейської інтеграції. Харків: Право.

Davis N. Z., 1975. Society and Culture in Early Modern France: Eight Essays. Stanford, California: Stanford University Press.

Ginzburg C., 1999. Il formaggio e i vermi: il cosmo di un mugnaio del ‘500. Т. 10. Einaudi.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-04-10

Як цитувати

Присяжнюк, Ю. (2025). ПЕРСПЕКТИВИ ДОСЛІДЖЕННЯ АКТУАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ НОВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ: МЕНТАЛЬНИЙ ВИМІР. Історія та археологія, (1), 95–102. https://doi.org/10.32782/cusu-hist-2025-1-8

Номер

Розділ

ІСТОРІОГРАФІЯ, ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВО