НАУКОВА СПАДЩИНА ВОЛОДИМИРА ЯСТРЕБОВА: НАУКОМЕТРИЧНИЙ АНАЛІЗ

Анотація

У пропонованій статті вперше виконано наукометричний аналіз усієї відомої на сьогодні наукової спадщини історика, археолога, етнографа другої половини ХІХ століття Володимира Миколайовича Ястребова. Метою дослідження є проведення наукометричного аналізу наукового доробку вченого. Для проведення дослідження було використано методи узагальнення, систематизації та наукометричного аналізу. Джерельною базою дослідження стали опубліковані та неопубліковані матеріали В. Ястребова: публікації у тогочасних спеціальних наукових, баготопрофільних і науково-популярних виданнях, наукові статті, дослідження монографічного характеру, рецензії, методичні матеріали педагогічного змісту, спогади про колег, промови. У процесі дослідження було визначено загальний обсяг наукових робіт дослідника, здійснено класифікацію їх за формою представлення (наукові статті, монографії, науково- популярні публікації, рецензії, дисертації, науково-методичні роботи), виокремлено головні тематичні напрямки (археологія, археографія, біографістика, бібліографія, етнографія та історія) та проблематику досліджень у межах кожного з виділених напрямів. На основі проблемно-хронологічного принципу наукову діяльність В. Ястребова розділено на два періоди: перший період – 1876–1883 роки та другий період – 1884–1898 роки. Виявлено, що найпродуктивнішим був другий період. Опрацювання та систематизація наукового доробку В. Ястребова дали змогу встановити, що наукова активність вченого не була сталою і залежала від різноманітних факторів – роботи, сім’ї, стану здоров’я. Проблемні періоди на роботі, у сім’ї чи часи загострення хвороби збігалися з періодами стагнації або ж різкого спаду в науковій роботі. Визначено, що основною причиною неоднорідної наукової активності дослідника були періоди загострення його спадкової хвороби, що впливало на всі сфери життя Володимира Миколайовича, у тому числі на наукову роботу.