СКІФСЬКИЙ КУРГАН БІЛЯ с. КОПАНІ У ВЕРХІВ’Ї ІНГУЛЬЦЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/cusu-hist-2025-1-2Ключові слова:
курган, Північне Причорномор’я, поховальний обряд, скіфи, Степ.Анотація
Статтю присвячено публікації матеріалів розкопок кургану скіфського часу біля с. Копані Суботцівської громади Кіровоградської області. Пам’ятка розташована у верхів’ї басейну р. Інгулець на порубіжжі Правобережного Лісостепу й Степу поряд із курганом Лита Могила. Дослідження пам’ятки проведені влітку 1990 року археологічною експедицією під керівництвом Н. М. Бокій. Матеріали цих розкопок зберігаються у фондах Археологічного музею імені Нінель Бокій Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка. На момент досліджень курган був пошкоджений у результаті сільськогосподарських робіт. Розкопки пам’ятки мали рятівний характер. Під насипом знайдено поховання воїна в підпрямокутній ямі зі сходиною біля однієї стіни. Незважаючи на пограбування могили, вдалося виявити залишки супровідного інвентарю: два бронзові наконечники стріл, фрагменти пластин від залізного панцира, бронзову сережку та кам’яний сфероїд. Також у могилі розчищені рештки жертовної їжі у вигляді фрагментів кісток великої рогатої худоби з окислами від залізного ножа. Зафіксовано, що під час здійснення поховання використовувалися обряди, пов’язані з культом вогню. Навколо кургану відкритий рів. Поєднання в одному наборі різних типів наконечників стріл дають змогу зарахувати курган до так званої перехідної групи скіфських старожитностей другої половини VI ст. до н.е. Аналіз знахідок та поховального обряду дає підстави вважати, що могила належала представнику степових іраномовних номадів. Датування пам’ятки збігається з переміщенням нової хвилі кочовиків до широт Лісостепу. Матеріали кургану є цікавим доповненням до скіфських старожитностей Правобережжя.
Посилання
Бессонова С. С., 2015. Полтавець В. І. Шляхи сполучення в басейні Тясмину на початку доби заліза. Археологія і давня історія України. Вип. 2. (15). Київ. 21–37.
Бобринской А. А., 1910 а. Исследования в Чигиринском уезде Киевской губернии в 1907 году. Известия императорской археологической комиссии. Вып. 35. С.-Петербург. 48–60.
Бобринской А. А., 1910 b. Отчет о раскопках в Чигиринском уезде Киевской губ. в 1908 году. Известия императорской археологической комиссии. Вып. 35. С.-Петербург. 61–81.
Бокий Н.М., 1967. Охранные работы в Кировоградской области. Археологические исследования на Украине 1965–1966 гг. Вып. ІІ. Киев. 110–114.
Бокій Н. М., 1970. Нові памя’тки скіфського звіриного стилю з Кіровоградщини. Археологія. Т. 23. Київ. 182–189.
Бокий Н. М., 1974. Скифский курган у села Медерово. Советская археология. №4. Москва. 264–271.
Бокий Н. М., 1992. Мельгуновский курган – доследование и версии. В: Мозолевский Б. Н. и др. (ред.). Киммерийцы и скифы. Тезисы докладов Международной научной конференции, посвященной памяти А. И. Тереножкина. Мелитополь. 13–14.
Бокій Н. М., 1994. Скіфські пам’ятки басейну р. Синюхи. Наукові записки. Вип. 3. 107–114.
Бокій Н. М., 2004. Курган ранньозалізного віку біля с. Івангород на Кіровоградщині. Від Кіммерії до Сарматії. 60 років Відділу скіфо-сарматської археології ІА НАНУ. Київ. 15–17.
Бокий Н. М., 2014. Могилов О. Д. Новое о Мельгуновском кургане. Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Серія: Історичні науки. Вип. 21. Кіровоград. 26–51.
Бокий Н. М., 1988, Плетнева С. А. Захоронения семьи воина-кочевника Х века в бассейне Ингула. Советская археология. №2. Москва. 99–115.
Гаврилюк Н. А., 1989. Домашнее производство и быт степных скифов. Киев.
Гаврилюк Н. А., 1990, Болтрик Ю. В. Скіфське поховання у довгому кургані біля с. Високе у Приазов’ї. Археологія. №1. Київ. 75–83.
Галанина Л. К., 1977. Скифские древности Приднепровья. Свод археологических источников. Д 1–33. Москва.
Ильинская В. А., 1968. Скифы Днепровского Лесостепного Левобережья (курганы Посулья). Киев.
Ильинская В. А. 1975. Раннескифские курганы бассейна р. Тясмин (VII–VI вв. до н.э.). Киев.
Козир І. А., 2018. Н. М. Бокій – фундатор системних археологічних досліджень на Кіровоградщині. Наукові записки. Серія: Історичні науки. Випуск 23. Кропивницький. 5–32.
Ковпаненко Г. Т., 1989. Бессонова С. С., Скорый С. А., Памятники скифской эпохи Днепровского лесостепного Правобережья (Киево-Черкасский регион). Киев.
Мелюкова А. И., 1964. Вооружение скифов. Свод археологических источников. Д 1-4. Москва.
Могилов О. Д., 2021. Другий Михайлівський курган – пам’ятка V ст. до н.е. в Потясминні. Археологія. №2. Київ. 92–114.
Могилов А., 2023. Погребально-поминальная обрядность Светловодского могильника скифов Центральной Украине. Revista Arheologică. Serie nouă. vol. XIX, nr. 2. 30–57.
Могилов О. Д., 2016, Бокій Н. М., Поховання скіфського вершника на р. Синюха. Археологія. №3. Київ. 76–88.
Могилов О. Д., 2009, Діденко С. В. Скіфський курган 448 біля с. Журавка – пам’ятка перехідного часу в Потясминні. Археологія. №3. Київ. 45–55.
Панченко К. І., 2016. Поховання скіфського часу з ґрунтового могильника біля с. Заломи Кіровоградської області. Археологія і давня історія України. Вип. 2 (19). Київ. 237–240.
Петренко В. Г., 1967. Правобережье Среднего Приднепровья в V–III вв. до н.э. Свод археологических источников. Д 1–4. Москва: Наука.
Петренко В. Г., 1978. Украшения Скифии VII–III вв. до н.э. Свод археологических источников. Д. 4–5. Москва.
Полін С. В., 1987. Хронологія ранньоскіфських пам’яток. Археологія. № 59. Київ. 17–36.
Придик Е. М., 1911. Мельгуновский клад 1763 года. Материалы по археологии Росии. Санкт-Петербург.
Ольховский В. С., 1991. Погребально-поминальная обрядность населения Степной Скифии (VII–III вв. до н.э.). Москва.
Скорый С. А., 2003. Скифы в Днепровской Правобережной Лесостепи (проблема выделения иранского этнокультурного элемента). Киев.
Фабриціус І. В., 1949. Тясминська експедиція. Археологічні пам’ятки Української РСР. Т. 2. Київ. 80–111.
Фиалко Е. Е., 2011. Зеркала в обрядах скифов. Боспорские исследования. Вып. XXV. Симферополь; Керч. 79–94.
Черненко Е. В., 1968. Скифский доспех. Киев.
Яворницький Д. І., 1990. Історія запорізьких козаків у 3 томах. Том 1. Львів.
