ДІЯЛЬНІСТЬ ЄЛИСАВЕТГРАДСЬКОЇ ГРОМАДСЬКОЇ ТАЛМУД-ТОРИ 1858–1917 РОКІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/cusu-hist-2024-2-7Ключові слова:
благодійність, єврейська громада, Єврейське колоніальне товариство, коробочний збір, матеріальна допомога, предмети, ремісниче училище, статут, суботня школа, Талмуд-ТораАнотація
Стаття присвячена вивченню маловідомих сторінок освітнього життя єврейського населення на території міста Єлисаветграда Херсонської губернії (сучасне м. Кропивницький Кіровоградської області). Серед закладів, які легально забезпечували освітні потреби єврейської національної меншини, була Єлисаветградська громадська Талмуд-Тора. Єврейська громада докладала чимало зусиль для розвитку освіти. Вона змогла сформувати цілу мережу навчальних закладів. Прагнула створити для своїх дітей сприятливе освітнє середовище, вільне від дискримінації з боку осіб неєврейської національності, де надавали би не лише знання, а й допомагали найбіднішим їжею та одягом. Загалом, серед єврейства був поширений «культ освіти». І не дивно, адже наявність освіти була питанням виживання і можливістю набуття належного статусу у суспільстві та достойного рівня життя. Лише за умови закінчення гімназії євреї мали шанс вступити до вищих навчальних закладів, а це вже був шлях до того, аби, наприклад, не служити у війську чи з 1861 року покинути смугу осілості. З 1865 року змогу виїжджати за її межі вже отримали євреї-ремісники. Таким чином, активний розвиток єврейських навчальних закладів припадає саме на другу половину ХІХ століття. Талмуд-Тора була також покликана зберегти культуру, мову, знання традицій та слідування юдаїзму серед наймолодших представників єврейського суспільства, вберегти їх від асиміляції чи зросійщення. Мала на меті надання і ремісничої освіти. У роботі використано значний обсяг архівного матеріалу. Завдяки комплексному аналізові було реконструйовано діяльність Талмуд-Тори від моменту заснування. Вивчено особливості економічної та освітньої діяльності закладу, прояви бюрократичної веремії, питання реорганізації та оновлення споруд, приведення приміщень у відповідність до санітарно-гігієнічних норм. Не оминули увагою способи забезпечення фінансування установи. Таким чином, проведено краєзнавче дослідження в галузі історії педагогіки, що стосується надання знань учням єврейської національності.
Посилання
Електронна єврейська енциклопедія. Єврейське колонізаційне товариство. URL: https://eleven.co.il/diaspora/public-organizations/11525/
Кизименко П., 2003. Пам’ять степів (історичні нариси із минулого Кіровоградщини). Кіровоград: Мавік.
Козир І. А. (ред.), 2012. Кіровоградщина. Історія рідного краю. Кіровоград.
Мельник І., 2014/2015. Освіта єврейського населення Умані в ХІХ – на початку ХХ ст. Гуржіївські історичні читання. Випуск 8/9.
Пахолівецький В., 2023. Діяльність Єлисаветградської громадської Талмуд-Тори 1858–1917 років.
Проблеми історичної регіоналістики та мікроісторії : збірник тез Всеукраїнської наукової конференції з нагоди 175-ї річниці від дня народження П. Рябкова та 65-ї річниці від дня народження С. Шевченка, м. Кропивницький, 18–19 жовтня 2023 року. Кропивницький: РВВ ЦДУ ім. В. Винниченка. С. 47–49.
Пашутін О., 1992. Історичний нарис м. Єлисаветграда, надруковане за оригіналом 1897 року. Кіровоград.
Щупак И., 2015. Евреи в Украине: Вопросы истории и религии с древнейших времен до Холокоста: Учебное пособие для учащихся старших классов среднеобщеобразоват. учеб. заведений. Днепропетровск: Украинский институт изучения Холокоста «Ткума».
