РОЛЬ МИКОЛИ ТОВКАЙЛО У ВІДРОДЖЕННІ УНІКАЛЬНОЇ ТРАДИЦІЇ КОБЗАРЮВАННЯ ТА ЛІРНИКУВАННЯ В УКРАЇНІ

Анотація

Микола Товкайло (1949 р. н.) – цех-майстер Київського кобзарського цеху, майстер по виготовленню кобзарських інструментів, виконавець кобзарського репертуару, науковець археолог. Він стояв у витоках створення Школи кобзариків у Переяславі, де головною метою було відродження давньої традиції кобзарювання та кобзарських цехів в Україні. На сьогодні в Україні є три цехи: Київський та Харківський кобзарські цехи й Львівський лірницький цех. Київський кобзарський цех був створений у 1980-х рр. і біля його витоків стояв Г. К. Ткаченко (1898–1993) – відомий бандурист і художник. У далеких 20-х рр. ХХ ст. він навчався у видатного кобзаря Петра Древченка зберіг і доніс кобзарську науку та передав її учням у 80-х рр. ХХ ст. Першим цех-майстром Київського кобзарського цеху став Микола Петрович Будник (1953–2001). По його смерті до сьогодні Київський кобзарський цех очолює М. Т. Товкайло. Всі братчики Київського кобзарського цеху на чолі з Миколою Товкайлом, також братчики Харківського кобзарського цеху – (цех-майстер Кость Черемський) та Львівського лірницького цеху (цех-майстер Ярослав Крисько) – впродовж 40 років здійснювали велику роботу по поверненню народної діатонічної бандури, вересаєвської кобзи, колісної ліри, торбану, лютні в музичний простір України. Як результат цієї діяльності, за ініціативи Г. К. Ткаченка працівники Заповідника на чолі із М. І. Сікорським у 1989 р. урочисто відкрили Музей кобзарства в Переяславі (сьогодні він входить до складу Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»). Цех-майстер М. Т. Товкайло спільно з Музеєм кобзарства здійснюють активну просвітницьку діяльність серед відвідувачів закладу, та всіляко популяризують штучно знищену традиційну культуру українців –кобзарювання і лірникування. На 19-й сесії Міжурядового комітету ЮНЕСКО з питань охорони нематеріальної культурної спадщини, яка відбулася 5 грудня 2024 р. у Парагваї українську «Програму з охорони кобзарсько-лірницької традиції» включили до Реєстру належних практик з охорони нематеріальної культурної спадщини Організації Об’єднаних націй (ЮНЕСКО).