ПЕРШІ КОМП’ЮТЕРНІ ВІРУСИ: ПОЧАТОК ІСТОРІЇ КІБЕРЗАГРОЗ (1970-ті – ПОЧАТОК 1990-х РОКІВ)

Анотація

У статті досліджено виникнення та еволюцію перших комп'ютерних вірусів у контексті історії розвитку кіберзагроз, із фокусуванням на періоді 1980-х років. Розглянуто теоретичні передумови створення самореплікативних програм, починаючи з концепцій самовідтворюваних автоматів Джона фон Неймана. Проаналізовано наукову діяльність Фреда Коена, який у 1983 році вперше формалізував поняття комп'ютерного вірусу та експериментально довів потенційну небезпеку вірусних програм. Висвітлено історію створення та поширення перших вірусів: Creeper (1971), Reaper (1971), Elk Cloner (1982), Brain (1986), Jerusalem (1987), Cascade (1987), а також мережевого черв'яка Morris (1988). Охарактеризовано технічні особливості ранніх вірусів, механізми їх функціонування та наслідки поширення. Окрему увагу приділено трансформації мотивації авторів вірусів – від академічних експериментів до навмисного завдання шкоди. Досліджено соціально-економічні наслідки вірусних епідемій 1980-х років, зокрема формування антивірусної індустрії, зміну корпоративних підходів до інформаційної безпеки та виникнення нових соціальних практик взаємодії з комп'ютерними системами. Встановлено взаємозв'язок між принципами, закладеними в ранніх комп'ютерних вірусах, та сучасними кіберзагрозами. Обґрунтовано важливість вивчення історії перших вірусів для розуміння фундаментальних принципів функціонування шкідливого програмного забезпечення та розробки ефективних стратегій кіберзахисту в сучасних умовах. Представлено ключові уроки з історії ранніх комп'ютерних вірусів, які мають практичне значення для сучасних фахівців із кібербезпеки. Проведене дослідження заповнює існуючу в українській історіографії прогалину щодо історичного аналізу витоків кіберзагроз, систематизуючи та контекстуалізуючи розвиток комп'ютерних вірусів як важливого феномену в історії науки і техніки.