ДНІПРО ЯК СТРАТЕГІЧНИЙ РУБІЖ У ПРОТИСТОЯННІ ЧЕРВОНОЇ АРМІЇ І ВЕРМАХТУ НА СХІДНОМУ ФРОНТІ ВЛІТКУ – ВОСЕНИ 1941 РОКУ

Анотація

Україна в роки Другої світової війни стала ареною запеклих боїв між Червоною армією і Вермахтом. Німецько-радянський фронт прокотився українськими просторами із заходу на схід у 1941–1942 роках, а потім у зворотному напрямку у 1943–1944 роках. В обох кампаніях стратегічним рубежем для супротивників був Дніпро. Автор акцентував увагу на тому, що дніпровських вододіл у німецько-радянському протистоянні в 1941 році не був ефективно використаний радянським командуванням, що обернулося рядом масштабних трагедій для Червоної армії, котрі засвідчили тріумф Вермахту в перші місяці війни проти СРСР. Опираючись на історіографічний огляд воєнно-історичних подій літа – осені 1941 року на території України, дослідник дійшов висновків, що опір Червоної армії просуванню німецьких з’єднань на Схід не виглядає як чітко вибудована стратегія, що опиралася на дані розвідки та засади сучасної воєнної науки, що радянським командуванням не були використані можливості дніпровського вододілу як природньої перешкоди, що відомі в історичній науці оборонні операції армій Південно-Західного напрямку, нібито реалізовані у липні – жовтні 1941 року, були пізніше припасовані радянськими воєнними істориками під хід подій на фронті в окреслений час. Наголошуючи на втратах Червоної армії та здобутках Вермахту, а також враховуючи стратегічне значення для супротивників Дніпра та родовищ корисних копалин Нікопольсько-Криворізького та Донецького басейнів для розгортання подальших бойових дій і ведення війни, дослідник запропонував літньо-осінню кампанію на Східному фронті називати битвою за Дніпро 1941 року, яка мала для Червоної армії виключно оборонний характер та суціль негативні наслідки.