ІНФОРМАЦІЙНИЙ ФРОНТ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ: РОЛЬ ПРЕСИ У ПРОПАГАНДІ ТА ПСИХОЛОГІЧНИХ ОПЕРАЦІЯХ (1914-1918)

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз становлення та розвитку інформаційно-психологічних операцій у період Першої світової війни як складової феномену тотальної війни початку ХХ століття. Досліджується процес перетворення пропаганди із допоміжного засобу політичного впливу на системний інструмент державної воєнної стратегії, спрямований на мобілізацію суспільства, формування образу ворога та легітимацію воєнних дій. Особлива увага приділяється передвоєнному етапу інформаційної боротьби, коли шовіністична риторика та принцип бінарної опозиції “свій – чужий” використовувалися як ідеологічна підготовка масової свідомості до глобального конфлікту. У статті проаналізовано механізми функціонування преси, військової періодики, друкованих агентств, агітаційної літератури, графічної продукції та кіно як інструментів психологічного впливу. Показано, що з початком війни відбулося інституційне оформлення системи централізованого контролю над засобами масової інформації (ЗМІ), створення спеціалізованих бюро та координаційних структур, що забезпечували цілеспрямоване формування громадської думки в інтересах держави. Розкрито особливості впливу на різні цільові аудиторії: власне населення, союзників, нейтральні країни та противника, а також методи деморалізації ворожих військ через поширення чуток, листівок, фальсифікованих документів і використання історичних міфів. Окремо висвітлюється роль національного чинника, підтримки сепаратистських рухів та іредентизму як нових технологій інформаційної боротьби, що активно застосовувалися воюючими державами. Зроблено висновок, що саме у 1914–1918 роках було закладено теоретичні та практичні основи сучасної психологічної війни, в межах якої об’єктом впливу стають не лише збройні сили противника, а й масова свідомість суспільства загалом.