ВАСИЛ ЗЛАТАРСЬКИЙ: ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕРШОЇ БОЛГАРСЬКОЇ СТОЛИЦІ АБОБИ-ПЛИСКИ

Автор(и)

  • Вікторія Безверха Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка https://orcid.org/0009-0007-5723-8625

DOI:

https://doi.org/10.32782/cusu-hist-2026-1-2

Ключові слова:

Васил Златарський, болгарська історіографія, Перша болгарська столиця, середньовічна Болгарія, археологічні розкопки, Абоба-Плиска, Преслав

Анотація

Стаття присвячена дослідженню внеску Васила Златарського у розвиток болгарської археології та історії. Висвітлюється його освітній шлях, зокрема навчання на історико-філологічному факультеті Імператорського Санкт-Петербурзького університету та подальша спеціалізація з археології у Королівському Фрідріх-Вільгельмському університеті (нині Берлінському університеті імені Гумбольдтів). Важливим етапом наукової підготовки стало проходження практики в музеях Берліна (Altes und Neues Museum та Völkerkunde Museum), що стало основою для його подальших археологічних досліджень. Згадуються перші археологічні розкопки Васила Златарського у 1897 році в Преславі. У 1899 році В. Златарський взяв участь у розкопках Абоби-Плиски, які призвели до виявлення важливих археологічних об'єктів, що підтвердили гіпотезу про Плиску як першу болгарську столицю. Особливу увагу приділено виступу вченого на ХІ Археологічному з’їзді 1899 року в Києві, де він представив свою доповідь «Де слід шукати першу болгарську столицю», що суттєво відрізнялася від його попередніх поглядів про першу болгарську столицю. Васил Златарський обґрунтував своє припущення про Плиску, спираючись на археологічні, картографічні та візантійські писемні джерела. Також він залучив наявні наукові розвідки своїх колег К. Їречека та К. Шкорпіла. У статті проаналізовано еволюцію його теорії, зокрема від ранніх припущень про Преслав як столицю до остаточного визнання Плиски першою болгарською столицею в його фундаментальній праці «Історія болгарської держави в середні віки» (1918). Васил Златарський активно інтегрував археологічні дані в історичний наратив, а також зробив значний внесок у розвиток болгарської середньовічної археології та формування національної болгарської історіографії.

Посилання

Андреева М. А., 1937. Василий Николаевич Златарски. Slavia. Rochnik XV. Sesit 1. Praha. 135–138.

Арсенова И., 2008. Ерата Златарски в Софийския университет. Homo sapiens. № 2. 6–7.

Ваклинов С., 1979. Плиска, Преслав, Мадара. Разкопки и проучвание. Плиска-Преслав. Проучвания и материали. София. 7–18.

Гайдаров Н., 1976. 110 години от рождението на Васил Н. Златарски. Нумизматика. № 04. 1–8.

Іваненко О. А., 2013. Університети України в міжнародних наукових зв’язках Російської імперії (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.). Київ.

Мальцева С. В., 2019. Церковная архитектура Первого Болгарского царства: исследования и исследователи. Актуальные проблемы теории и истории искусства. 9. 350–365.

Недков С., 2006. История на музейното дело в България. София. 107.

Попнеделев Т., 2021. Изграждането на проф. Васил Златарски като историк и преподавател. София: Анамнезис.

Стаменова М. 2012. Модели на опозване на културното археологическо наследство в България. София.

Clarke, James F., 1937. Zlatarski and Bulgarian Historiography. The Slavonic and East European Review. 15 (44). 437–439.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-18

Як цитувати

Безверха, В. (2026). ВАСИЛ ЗЛАТАРСЬКИЙ: ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕРШОЇ БОЛГАРСЬКОЇ СТОЛИЦІ АБОБИ-ПЛИСКИ. Історія та археологія, (1), 16–23. https://doi.org/10.32782/cusu-hist-2026-1-2

Номер

Розділ

ПРОБЛЕМИ АРХЕОЛОГІЇ