Наукові записки. Серія: Філологічні науки

ІКОНІЗМ У СУЧАСНОМУ АНГЛОМОВНОМУ ДИСКУРСІ МОДИ ТА ЙОГО ЛІНГВІСТИЧНІ ПРОЯВИ

2025-01-16T15:29:05+02:00

У статті здійснено комплексний лінгвістичний аналіз іконічних репрезентацій у англомовному дискурсі модних інтерв’ю. Теоретико-методологічним підґрунтям дослідження слугує концепція іконізму як семіотичного феномену, що встановлює відношення ізоморфізму між знаками та їхніми денотатами. У фокусі дослідницької уваги перебуває функціонування іконічних механізмів у модному дискурсі як інструменту трансляції соціокультурних смислів та естетичних концептів. На основі системного аналізу емпіричного матеріалу встановлено, що вербальні метафоричні конструкції та символічні репрезентації в текстах модних інтерв’ю генерують складні візуально-семантичні комплекси, які корелюють із модою як формою візуального мистецтва. Метафоризація ідентифікована як домінантний лінгвокогнітивний механізм реалізації іконічності, що забезпечує формування нових концептуальних зв’язків у семантичному просторі модного дискурсу. Дослідження демонструє, що символічна складова іконічних процесів охоплює широкий спектр семіотичних ресурсів – від матеріальних атрибутів моди до абстрактних концептуальних конструктів, які функціонують як медіатори соціополітичних та культурних значень. Особливу увагу приділено аналізу візуалізації як ключового етапу матеріалізації іконічних смислів у комунікативному просторі модної індустрії. Встановлено детермінуючий вплив культурного контексту на конфігурацію іконічних репрезентацій та їхню роль у відображенні соціальних ідеалів. Отримані результати розширюють теоретичні уявлення про природу іконічності в модному дискурсі та мають практичну значущість у сферах лінгвістики, культурології та маркетингових комунікацій.

ВАРІАТИВНІСТЬ ТЕРМІНОЛОГІЇ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В КОНТЕКСТІ ЛОКАЛІЗАЦІЇ

2025-01-16T15:34:05+02:00

У статті досліджується важливість термінології для локалізації програмного забезпечення, зокрема для позиціонування продуктів на ринку. Аналізуються термінологічні розбіжності в поштових сервісах Microsoft Outlook і Google Gmail. Було висунуто гіпотезу про те, що термінологічна варіативність у межах одного продукту може розглядатися як вада. Водночас використання різної термінології для позначення схожих понять у різних продуктах може бути частиною маркетингової стратегії, спрямованої на створення унікального мовного образу кожного продукту. Хоча функції обох продуктів подібні, відмінності в термінах, які позначають елементи інтерфейсу, є свідомими рішеннями виробників. Google орієнтується на користувацький досвід, уникаючи формалізму в термінах. Microsoft, навпаки, дотримується більш традиційних принципів термінотворення. Результати аналізу термінології в оригінальних і локалізованих версіях Google Gmail та Microsoft Outlook не засвідчують брак уваги до термінів з боку розробників або локалізаторів. Очевидно, що компанії прагнуть створити унікальний термінологічний портрет своїх продуктів, тому, незважаючи на схожість функцій, кількість однакових термінів для однакових понять незначна, а відсоток монолінгвальної термінологічної варіативності суттєвий. Незважаючи на подібний функціонал поштових клієнтів, частка однакових англомовних термінів, що використовуються для однакових понять, є відносно невеликою і здебільшого охоплює загальноприйняті ІТ-терміни. Значно більшу частку становлять випадки, коли однакові поняття позначені різними термінами як в оригінальній (англійською), так і в адаптованій українською версіях продукту. Зіставний аналіз англомовної та україномовної версій довів, що українська термінологія здебільшого відповідає стандартам стилю, прийнятим розробниками, забезпечуючи необхідну ясність і точність.

ПОЛІТИЧНИЙ НАРАТИВ ЯК СПОСІБ ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИЧНИХ КОНЦЕПТІВ

2025-01-16T16:10:23+02:00

У цій розвідці, виконаній на перетині когнітивної, політичної та медійної лінгвістики, пропонується теоретичний аналіз політичного наративу як інструменту формування й актуалізації політичних концептів. Основними темами статті є характеристика політичного наративу та визначення особливостей політичного наративного концепту. Традиційно, термін «наратив» застосовують у літературознавчих студіях на позначення художнього тексту як оповіді, або історії, що має фабулу і сюжет, представлений послідовністю подій. Наративний поворот, який відбувся у соціальних науках, зумовив «вихід» наративу у міждисциплінарну царину і змістив фокус уваги дослідників зі структурної організації власне наративних текстів-історій на вплив, здійснюваний цим текстом на широку аудиторію. У політичній сфері наратив розуміють як певним чином організований зміст, який транслюється вербальним текстом і який формує політичні концепти і категорії. Політичний наратив визначається як «гіпертекст», що відображає багатоголосся учасників політичної боротьби, має різних оповідачів і, відповідно, різноманітні раціональні та емоційні оцінки. Наративний політичний концепт (термін С. А. Жаботинської) – це ментальний образ, що містить конкретну політично значущу інформацію, трансльовану численними текстовими повідомленнями, зокрема медійними. Як когнітивний конструкт, цей образ, що відбиває ключові упередження суб'єктів стосовно світу та взаємодії з іншими учасниками політичних процесів, формується завдяки акцентуванню певної інформації (agenda-setting), способу її подання (framing), апелювання до емоцій споживачів політичного контенту та укоріненню в їхній пам’яті шляхом праймінгування (priming), або встановлення необхідних стійких асоціацій, пов’язаних із визначеними політичними реаліями. Формування світоглядно важливих концептів за допомогою медійних політичних наративів визначає ставлення громадськості до політичних процесів усередині країни та поза її межами. Представлені у статті теоретичні положення є засадничими для подальшого дослідження особливостей конструювання наративного політичного концепту DEMOCRACY IN UKRAINE / ДЕМОКРАТІЯ В УКРАЇНІ в американських ЗМІ.

МОВА ЯК ІНСТРУМЕНТ ПЕДАГОГІЧНОГО БРЕНДИНГУ: АНАЛІЗ КОРПОРАТИВНОЇ КОМУНІКАЦІЇ

2025-01-16T16:14:34+02:00

У статті досліджено роль мови у формуванні брендингу освітніх закладів, що є важливим чинником їхньої конкурентоспроможності, репутації та ефективної комунікації з цільовою аудиторією. Визначено, що мова виступає ключовим інструментом створення унікального іміджу навчальних установ через вербальні та невербальні засоби, такі як слогани, вебдизайн, маркетингові матеріали, логотипи та кольорова палітра. Аналіз останніх досліджень підтверджує вплив лінгвістичних стратегій на освітній брендинг і корпоративну комунікацію, зокрема в цифровому середовищі. Обґрунтовано важливість мови як засобу передавання цінностей, місії та унікальних пропозицій закладу, що сприяє створенню довіри та емоційного зв’язку зі студентами, батьками, викладачами й іншими зацікавленими сторонами. Висвітлено особливості використання мовних функцій, таких як інструментальна, регулювальна й символічна, для посилення комунікаційних стратегій. Розглянуто приклади успішних освітніх брендів, зокрема платформу Coursera, Гарвардський університет і фундацію TED, що ілюструють значення мови в просуванні освітніх послуг. Проведено аналіз методів використання специфічної мови та термінології; методів створення переконливих та емоційно зворушливих текстів та комунікацій, спрямованих на підвищення інтересу до освітньої установи та використання мовних стратегій для підкреслення цінностей та унікальності закладу. Результати дослідження показали, що специфічна лексика та комунікативні стратегії можуть підсилити сприйняття професіоналізму та експертності закладу серед громадськості. Емоційно насичені та переконливі тексти сприяють підвищенню інтересу до освітнього закладу та сприяють позитивному сприйняттю його бренду. Запропоновано рекомендації для освітніх установ щодо оптимізації мовних інструментів у брендингу для підвищення їхньої репутації, іміджу та ефективності взаємодії з цільовою аудиторією. Матеріали статті роблять внесок у дослідження корпоративної комунікації та стратегічного освітнього брендингу.

ВІДОБРАЖЕННЯ ЛЮБОВІ ДО ЗЕМЛІ ЯК МЕНТАЛЬНОЇ РИСИ УКРАЇНЦІВ У СХІДНОСТЕПОВОМУ ГОВІРКОВОМУ ТЕКСТІ

2025-01-16T16:20:28+02:00

У статті розглянуто особливості мовних ресурсів для вираження любові до землі як ментальної риси українців на матеріалі діалектного монологічного тексту-спогаду, зафіксованого 2012 року в східностеповій говірці села Красноармійське Новоазовського району Донецької області (нині – село Хрещатицьке Новоазовської міської громади Кальміуського району Донецької області (окуповане з 2014 року)) від мешканця (пенсіонера) Гамалія Миколи Андрійовича, 1949 року народження, освіта – 8 класів. Мета розвідки – опис вербальних засобів для вираження любові до землі як риси української ментальності на зазначеному вище матеріалі. Джерелом студії стала віртуальна фонотека мовлення конкретного говірконосія. Любов до землі як один із сегментів українського менталітету в поданому фрагменті східностепового дискурсу відображена як любов до городництва. Вирощування рослинницької сільськогосподарської продукції (овочевих культур) є копіткою справою, яка потребує значних зусиль у певних кліматичних умовах, зокрема в засушливому східностеповому регіоні. Виділено такі вербальні засоби вираження любові до землі як ментальної риси українців: номінації овочевих культур як складник сільськогосподарської лексики; речення з дієслівними формами лʼуб|лʼу занʼі|матисʼ, занʼі|майусʼ разом із субстантивованим займенником цим та прислівником даў|но, які безпосередньо сигналізують про потяг до улюбленої справи; повтори; речення; дієслівні форми; дієслівно-іменні словосполучення; різні конструкції тощо.

СТРАТИФІКАЦІЯ МОРФОНОЛОГІЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ ДЕВЕРБАТИВІВ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

2025-01-16T16:23:32+02:00

У статті досліджено специфіку стратифікаційних підходів при аналізі морфонологічних трансформацій віддієслівних похідних. Зʼясовано морфонологічні чинники під час творення девербативів, ураховуючи стратифікаційні підходи. Установлено стратифікаційні підходи при аналізі віддієслівних дериватів у морфонологічному аспекті. Стратифікаційні морфонологічні моделі відкривають перспективи раціонально й економно встановити закономірності, послідовність морфонологічної операції, урахувати вплив форманта на твірну основу в дериваційному процесі, специфіку контактної зони (фіналі твірної основи та ініціалі форманта). Визначено класи суфіксальних морфем-субʼєктів української мови, ураховуючи контекст альтернацій та характер контактної зони. У практичній частині дослідження також проілюстровано обмежувальні та стимулювальні чинники при творенні девербативів. Зазначено, що врахування структури вершинних слів у словотвірному гнізді, особливості дериваційних процесів, морфонологічні правила діють для словозмінної і словотвірної морфонології. У процесі аналізу морфонологічної структури українських словотвірних гнізд із вершинним дієсловом стверджено, що віддієслівні деривати підтримують словотвірні і морфонологічні моделі та передбачувану стратифікацію морфонологічної системи. Опис морфонології словотвірного гнізда (динамічної морфонології) сприяє встановленню морфонологічних правил творення похідних різних блоків у межах словотвірного гнізда відповідного морфонологічного класу (нечленованих і членованих твірних основ) і морфонологічного типу. Визначено механізми, що впливають на структуру девербативів – усічення дієслівної фіналі, консонантні та вокалічні альтернації фонем, нарощення (розширення) кореневої чи суфіксальної морфеми, зміна акцентної позиції похідного.

РОЗВИТОК КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ СТУДЕНТІВ ПІД ЧАС ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ «ФАХОВА УКРАЇНСЬКА МОВА»

2025-01-17T07:46:52+02:00

У статті акцентовано увагу на проблемах розвитку комунікативної компетентності здобувачів вищої освіти. Проаналізовано зміст та структуру курсу «Фахова українська мова», його мета та принципи побудови. Розглянута специфіка інтегрованого підходу до розвитку професійного мовлення майбутніх фахівців. Описана специфіка змісту комунікативно-компетентнісного, особистісно орієнтованого та професійно орієнтованого підходів під час вивчення курсу «Фахова українська мова». Зазначено, що міждисциплінарна інтеграція забезпечує зв'язок курсу із загальнопрофесійними та спеціальними дисциплінами, враховуючи комунікативні потреби здобувачів освіти. Інтеграція розглядається як цілісна єдність змістовного (традиційні знання та вміння) та процесуального (досвід діяльності) компонентів, що в сукупності забезпечують діяльнісне навчання. Визначено, що зв'язок із загальнопрофесійними та спеціальними дисциплінами досягаються шляхом включення в зміст дисципліни інтегративних тем, термінів, пов’язаних зі специфікою майбутньої професії здобувачів. Як процесуальний компонент до професійно-комунікативної освітньої складової входять також способи, прийоми, принципи, які дозволяють результативно здійснювати міждисциплінарну інтеграцію на навчальних заняттях, сприяють ефективній мовній підготовці здобувачів. Обґрунтовано, що знання мовних норм з усіх розділів лінгвістичної науки є основою грамотного мовлення фахівців. Професійно-мовленнєва комунікація ґрунтується, у першу чергу, на забезпеченні мовленнєвих знань та умінь, володінні технікою мовлення, використанні невербальних заходів. Проаналізовано систему вправ та дані рекомендації щодо вдосконалення мовленнєвої компетенції з різних розділів мови. У статті розглядається специфіка комунікативного підходу до розвитку професійного мовлення здобувачів вищої освіти, обґрунтовано функції тексту, визначено принципи відбору й типології навчальних текстів з фахової української мови. Зазначено, що створена методична система дозволяє організувати процес мовної підготовки майбутнього фахівця на основі триєдності «мова – професія – особистість», згідно з якою внутрішня логіка викладання курсу полягає не тільки в тому, щоб дати здобувачам знання про мову, культуру мови, а й у тому, щоб розкрити їх метапредметний характер, показати, наскільки важливі ці знання і вміння, що формуються на їхній основі, для майбутньої професії, навчити застосовувати ці знання та вміння в конкретних професійно значимих ситуаціях.

ДО ПИТАННЯ ГЕЙМІФІКАЦІЇ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

2025-01-17T08:14:12+02:00

Наукова розвідка присвячена опрацюванню одного із сучасних підходів до організації та проведення уроків української мови в закладі загальної середньої освіти – гейміфікації. Авторами визначено ефективні способи інтеграції ігрових елементів в освітній процес, проаналізовано потенційні виклики та перспективи гейміфікації в контексті сучасної української освіти. Також у роботі репрезентовано найпоширеніші освітні платформи та застосунки, які можуть стати в пригоді для проведення навчальних занять із використанням ігрових технологій. У статті представлено приклади імплементації гейміфікованих завдань у різні етапи уроку мови – у ході проведення повторення вивченої теми / розділу, під час узагальнення та систематизації знань, на етапі перевірки рівня засвоєння матеріалу, а також у процесі додаткових занять, спрямованих на подолання освітніх утрат і розривів. У роботі акцентовано на функції гейміфікації як фактора, що спрямовує сучасний освітній процес на формування особистості здобувача освіти, який використовує гру як інструмент для пізнання нового, набуття знаннєвих і комунікативних компетентностей та підвищення мотивації до навчання. У розвідці представлено, з одного боку, опис позитивних моментів, пов’язаних із застосуванням ігрових технологій на уроках української мови, а з іншого – застереження щодо перенасичення грою навчальних занять, а також виклики, котрі стоять перед учителем сучасного українського закладу загальної середньої освіти. Наукова публікація може стати в пригоді вченим, які працюють в галузі освіти / педагогіки, методистам інститутів післядипломної педагогічної освіти, учителям закладів загальної середньої освіти, здобувачам вищої та передвищої педагогічної освіти та всім, хто цікавиться питаннями організації ментально комфортного освітнього середовища.

ПЕРСОНАЛІЗОВАНЕ НАВЧАННЯ ЧЕРЕЗ ІНТЕГРАЦІЮ ТЕХНОЛОГІЙ В ОСВІТУ: ПРАКТИКА УСНОЇ ТА ПИСЕМНОЇ КОМУНІКАЦІЇ В А НГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

2025-01-17T08:17:47+02:00

У сучасному освітньому середовищі зростає потреба в адаптації навчальних підходів до індивідуальних потреб студентів, особливо в контексті вивчення іноземних мов. Персоналізоване навчання, як концепція, стає все більш популярним у новітній педагогічній практиці, оскільки воно дозволяє враховувати унікальні характеристики та особливості кожного студента. Одним із важливих аспектів цього підходу є інтеграція технологій, що відкриває нові можливості для налаштування навчального процесу відповідно до особистих інтересів та навчальних стилів студентів. У статті досліджуються новітні підходи до впровадження персоналізованого навчання в контексті викладання англійської мови. Основна увага приділяється інтеграції сучасних технологій, які сприяють адаптації навчального процесу до потреб та інтересів студентів. З метою дослідження були проведені опитування серед студентів та викладачів, що дозволило виявити існуючі виклики та можливості, пов'язані з інноваційними освітніми методами. Результати дослідження показали, що персоналізоване навчання не лише підвищує мотивацію студентів, а й сприяє розвитку їхніх комунікаційних навичок. Також персоналізоване навчання може значно підвищити ефективність навчального процесу, зокрема у вивченні англійської мови. У статті представлені конкретні стратегії, які можуть бути використані для покращення процесу навчання, зокрема адаптивний контент і інтерактивні платформи. Ми дійшли висновку, що персоналізоване навчання через інтеграцію технологій в освіту має великий потенціал для покращення якості навчання англійської мови, що відкриває нові горизонти та можливості для студентів у їхньому навчанні та особистісному розвитку. Висновки даного дослідження мають практичне значення для викладачів та вчителів англійської мови, а також для розробників освітніх програм.

БЕЗЕКВІВАЛЕНТНА ЛЕКСИКА ЯК ПЕРЕКЛАДАЦЬКА ПРОБЛЕМА

2025-01-17T08:30:58+02:00

Стаття присвячена дослідженню закономірностей передачі безеквівалентної лексики при перекладі з англійської мови українською. Зазначена лексика є однією з найскладніших проблем у перекладі, оскільки не існує єдиної стратегії її передачі іншою мовою. Усе, що пов’язано з національними особливостями країни, не має в іншій мові повного еквіваленту. Гіпотеза дослідження полягає в тому, що при передачі культурологічної інформації про іноземну країну виникає безліч перекладацьких труднощів, які усуваються за допомогою певних перекладацьких засобів, а саме за допомогою такого прийому, як транскрипція. Метою дослідження є вивчення особливостей збереження культурологічної інформації в туристичних текстах про Великобританію при перекладі з англійської мови українською. До безеквівалентної лексики в розглянутих працях належать власні назви, системи мір іншої культури, грошові одиниці, назви свят, топоніми та позначення явищ, що вперше зустрічаються в мовному просторі іншої культури. Робота наочно демонструє, що проблема перекладу безеквівалентної лексики є глобальною, оскільки народи щодня обмінюються культурами та власними досягненнями. Проте кожна культура має свої особливості, те, чим вона відрізняється від іншої. Говорячи про трансформації, які використовуються при перекладі безеквівалентної лексики, можна виділити: транслітерацію; транскрипцію; калькування; напівкалька; асиміляцію; семантичні неологізми; переклад за аналогією; контекстуальний переклад; гіпонімічний переклад. Безеквівалентна лексика існує в усіх мовах. Для того, щоб зробити правильний переклад, необхідно перевірити, чи існує поняття, позначене іноземним словом, у мові перекладу; проаналізувати значення цього поняття; вибрати такий спосіб перекладу з існуючих, який найбільш повно і точно відтворить це поняття; правильно передати не тільки форму слова, але також його колорит і національну специфіку.

ЛІНГВОКУЛЬТУРНА ІНФОРМАЦІЯ В АНГЛІЙСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМАХ ІЗ КОНЦЕПТАМИ HEART І MIND

2025-01-17T08:33:49+02:00

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю адекватного розуміння англійської мови, яка домінує у сучасному суспільстві. Культурний контекст, що проявляється в ідіомах, вимагає від іноземця знання англійського національного характеру, який в останні десятиліття зазнав деяких змін. Мета статті – з’ясувати які риси англійського національного характеру проявляються у фразеологізмах з концептами Heart і Mind. Серед англійських ідіом із зазначеними концептами, для аналізу були обрані ті, що стосувалися прояву певних рис англійського національного характеру, а також ті, які є його протилежністю. При цьому зверталася увага на етимологію і на внутрішню форму фразеологізму, а також на безеквівалентні або частково еквівалентні фразеологізми. Обґрунтовано, що ідіоми з концептами Heart і Mind відображають майже весь спектр рис англійського національного характеру, а саме: індивідуалізм і охорону власної приватності, емпіризм, ґречність, гумор, песимізм, поміркованість, стриманість, стоїцизм і, водночас, певну емоційність, сміливість. Ідіоми з концептами Heart і Mind можуть репрезентувати також нетипові риси англійського характеру: слабкодухість або боягузтво, щирість. Певні ідіоми з компонентом Heart є універсальними, можуть характеризувати представників різних націй в незначній кількості або презентувати типову звичку для представників християнського світу. З’ясовано, що більшість розглянутих ідіом мають українські еквіваленти. У ідіомах з компонентом Heart еквівалентність в українській мові забезпечується, в основному, лексемами «серце» і «душа» (на що українські дослідники звертали увагу і раніше). У ідіомах з компонентом Mind, для передачі близького значення в українській мові задіяні лексеми – «розум», «думка», «голова», «дух», «душа», «серце».

СОМАТИЧНІ МАРКЕРИ ПСИХОЛОГІЧНОГО ПОРТРЕТУ ОЛЬГИ КОБИЛЯНСЬКОЇ (НА МАТЕРІАЛІ МАЛОЇ ПРОЗИ)

2025-01-17T08:43:27+02:00

У статті досліджено соматичні маркери психологічного портрету Ольги Кобилянської на основі малої прози, зокрема, новел «Некультурна», «Природа», «Impromptu phantasie», «Valse melancolique» та мемуарів. Наукова новизна виявилася в розкритті зв’язку між тілесним і духовним у мегатексті письменниці, що відкриває нові аспекти її художньої саморефлексії. Застосування психопоетикального підходу дозволяє проаналізувати автобіографічний та психоавтобіографічний матеріал через призму класичних та сучасних психологічних теорій, що корелюють із літературознавчими прийомами. Стаття обґрунтовує, що тілесні маркери, представлені у творах письменниці, виступають символами глибоких психічних станів, розширюючи традиційне уявлення про її літературну спадщину. Авторка систематично актуалізує фізичні вияви переживань героїв, що сумірні з її психоемоційною сферою. На матеріалі описів зовнішності та соматичних станів авторка новел підкреслює інтроспективну природу характерів персонажів, які часто відтворюють особистісні риси самої письменниці. Особливу увагу приділено використанню фізіогномічних методів аналізу, зокрема теорії Ернста Кречмера, яка дозволяє увиразнити залежність між статурою та характером. На основі мемуарних описів, світлин та образів героїнь творів підкреслено астенічний тип тілесності Ольги Кобилянської, що зумовлює шизотимічні риси характеру: інтроспективність, емоційну стриманість, чутливість до рефлексії та дистанційованість від соціуму. Результати дослідження дозволяють краще визначити психологічні аспекти творчості Ольги Кобилянської, зокрема роль тілесного досвіду у формуванні авторського художнього світу. Це відкриває нові можливості для подальшого інтердисциплінарного аналізу її доробку.

ДІАЛЕКТИ ХМЕЛЬНИЧЧИНИ: МОВНА ПАЛІТРА КРАЮ

2025-01-17T08:46:36+02:00

У статті аналізується сучасний стан діалектів Хмельниччини, основні мовні особливості, які відрізняють місцеві говірки від літературної мови. Розкрито вплив соціальних, культурних та географічних чинників на формування та розвиток діалектів Хмельниччини. Закцентовано увагу на міграційні процеси, економічну діяльність та природні умови, які впливають на мовну специфіку регіону. Виявлено зв’язки між місцевими діалектами та літературною мовою, підкреслено взаємний вплив та інтеграцію діалектних елементів у літературну українську мову. Розглядаються приклади діалектів Хмельниччини та аналізується їхнє значення для збагачення загальноукраїнської мовної культури. Підкреслено важливість збереження мовного різноманіття як складової частини культурної спадщини регіону. Виявлено, що сучасні діалекти Хмельниччини, незважаючи на постійний вплив зовнішніх чинників, продовжують зберігати свою унікальність. Серед важливих тенденцій виділяються процеси інтеграції діалектів з літературною українською мовою, а також інтерес до їх вивчення та збереження, що сприяє підтримці мовної спадщини регіону. Сучасний стан діалектів Хмельниччини демонструє збереження багатьох архаїчних рис. Відмінними характеристиками цих діалектів є специфічна лексика, фонетичні та граматичні особливості, які вирізняють їх серед інших українських говірок. Установлено, що діалекти Хмельниччини найбільше збереглися в сільській місцевості, де культурні традиції та мовні особливості передаються з покоління в покоління. У невеликих селах і територіальних громадах місцеві мешканці продовжують активно використовувати діалекти в повсякденному житті, що сприяє їхньому збереженню та підтримці. Стаття надає огляд сучасного стану та перспектив збереження діалектів Хмельницької області, підкреслюючи їхню культурну та соціальну значущість.

МІФОПОЕТИКА У ПОСТМОДЕРНОМУ РОМАНІ ІЛЛАРІОНА ПАВЛЮКА «Я БАЧУ, ВАС ЦІКАВИТЬ ПІТЬМА»

2025-01-17T08:51:23+02:00

У статті увага зосереджена на понятті «міфопоетика», як на потужному інструменті, який письменники використовують для створення багатошарових, символічних і повних глибинного сенсу текстів, на прикладі роману Ілларіона Павлюка «Я бачу, вас цікавить пітьма». Автор майстерно вплітає міфологічні мотиви в тканину свого твору, створюючи атмосферу загадковості та підкреслюючи універсальні людські теми. Завдяки міфологічним мотивам Іларіон Павлюк у романі виходить за межі конкретної історії і торкається універсальних питань буття, добра і зла, життя і смерті. Автор звертається до глибинної символізації біблійних та міфологічних алюзій. Нами виділено ключові міфологічні елементами в романі, а саме: пітьма, село Буськів Сад (ад), звір, печера та ін. Пітьма в романі постає символом зла, яке загрожує героям, але водночас і спокусливою силою, що приваблює їх. Цей архетип пронизує ввесь роман, від назви до сюжетних ліній. Пітьма тут – це не просто відсутність світла, а безодня, що таїть у собі таємниці, страхи і спокуси. Село Буськів Сад у романі – не тільки місце дії, а своєрідний мікрокосмос, де відображаються всі людські вади і чесноти. Село нагадує міфологічний сад, який колись був раєм, але тепер перетворився на місце гріха і страждання. Серійний вбивця, якого називають Звіром, є архетипом зла, що загрожує спокою села. Його образ нагадує міфологічних монстрів, які карають людей за їхні гріхи. Ще одним символом роману, що сприяє міфопоетиці твору є вода, як символ очищення і відродження з одного боку, та небезпеки і загибелі – з іншого. Річка, що протікає через село, є межею між світом живих і мертвих. У статті аналізується вплив на творчість Іларіона Павлюка художніх методів латиноамериканського «магічного реалізму» та оригінального українського його відповідника – «химерної прози». Проводиться паралель між зразками художніх творів цих напрямів і сучасною літературою. У дослідженні доведено, що міфопоетика в романі Ілларіона Павлюка «Я бачу, вас цікавить пітьма» надає твору глибини і багатошаровості. Завдяки використанню міфологічних мотивів автор створює унікальний світ, в якому реальність переплітається з міфом, а читач має можливість замислитися над вічними питаннями буття.

ВИКОРИСТАННЯ ОСВІТНІХ ІНТЕРНЕТ-ТЕХНОЛОГІЙ ПІД ЧАС ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

2025-01-17T08:54:20+02:00

У статті розглядаються сучасні тенденції реформування вищої освіти в Україні з урахуванням європейських вимог до якості освітнього процесу. Дослідження акцентує увагу на використанні освітніх інтернет-технологій у викладанні іноземних мов у закладах вищої освіти. Основна мета роботи – розкрити переваги використання освітніх інтернет-технології в процесі вивчення іноземної мови студентами, що дозволить підвищити їхню мотивацію через елементи гейміфікації, а також покращити взаємодію між студентами і викладачами. У статті також підкреслюється значення цих технологій для підтримки безперервності освітнього процесу, особливо в умовах дистанційного навчання під час пандемії COVID-19 та воєнного стану. У дослідженні проаналізовано основні характеристики освітніх інтернет-технологій, які активно інтегруються у процес викладання іноземних мов у закладах вищої освіти. Основні аспекти включають: мотивацію, інтерактивність, гнучкість, персоналізацію, мультимедійність, адаптивність, комунікативну компетентність, дистанційне навчання масштабованість. Серед основних переваг зазначено розвиток критичного мислення, креативності та здатності до самостійного навчання; розширення доступу до освітніх ресурсів; ефективне використання мультимедійного контенту для кращого занурення у мовне середовище; покращення моніторингу успішності студентів завдяки автоматизованим системам оцінювання. Водночас стаття зазначає й виклики впровадження цих технологій: технічні обмеження (недостатній доступ до сучасних пристроїв та інтернету); необхідність підвищення цифрової грамотності викладачів і студентів; ризик інформаційного перевантаження через надмірне використання онлайн-ресурсів. Ці характеристики вказують на важливість постійного вдосконалення методів викладання та активного впровадження інтернет-технологій для досягнення якісних результатів у навчанні іноземних мов. Результати дослідження довели, що інтеграція цифрових технологій у викладання іноземних мов дозволяє студентам удосконалити навички аудіювання, читання, письма та говоріння, що в кінцевому підсумку підвищує їхню професійну компетентність.

КОНЦЕПТИ «ДОРОГА», «ШЛЯХ», «ПУТЬ» У КОМПАРАТИВНІЙ ДИСКУРСИВНІЙ ПАРАДИГМІ

2025-01-17T09:07:10+02:00

У статті проаналізовано концепти «дорога», «шлях», «путь» у кроскультурному дискурсивному аспекті. Актуальність розвідки зумовлена набуттям зазначеними концептами особливої культурної дискурсивної різноплановості під впливом сучасних геополітичних реалій. Зазначено, що в болгарському мовознавстві дорога, рух – основний елемент національної картині світу: питання про вибір шляху завжди мало особливе значення для Болгарії, яка перебуває на перехресті між Європою та Азією; метафорична модель, умовно позначена як «шлях», – одна з найпоширеніших моделей у болгарському політичному дискурсі. У той час, у китайському мовознавстві виділяють 道(Дао), що позначає невизначений відрізок часу, асоційований із подоланням перепон і різних життєвих труднощів, і є глибокою філософською категорією, яка пов’язує шлях та наскрізну вселенську силу духу, що освячує життя. У порівнянні зі слов’янською традицією, у китайській мові лексема шлях/дорога також має властиві лише їй значення, головним із яких є семантичне поле «вчення, моральні принципи, ідея». В українській компаративістиці поодиноко описано когнітивно-дискурсивні особливості номінативних одиниць, що вербалізують концепти «шлях» та «weg»/«дорога» на матеріалі англійської, французької, німецької та української мов, взявши за об’єкт дослідження як етнографічно-ритуальний дискурс в цілому, так і жанр чарівної казки зокрема, та простеживши шляхи трансформації від мовно-культурного образу у фольклорному тексті до концепту. Встановлено, що концепти «дорога», «шлях», «путь» всебічно досліджено в зарубіжному та вітчизняному мовознавстві як в межах однієї мови, так і компаративному модусі на матеріалі різних дискурсів, проте ці концепти ще не було проаналізовано в українському масмедійному просторі, що визначає перспективу подальших досліджень.

ХУДОЖНЯ РЕЦЕПЦІЯ КРИМУ У ТВОРЧОСТІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ ТА АДАМА МІЦКЕВИЧА

2025-01-17T09:10:38+02:00

Статтю присвячено порівняльному аналізу ліричної поезії Лесі Українки та Адама Міцкевича, а саме аналізу частини їхнього поетичного доробку, де знайшли своє втілення індивідуальні враження авторів від подорожі до Криму. Метою статті є аналіз художніх особливостей поетичних циклів «Кримські спогади», «Кримські відгуки» Лесі Українки і «Кримські сонети» Адама Міцкевича. Аналіз поезій Лесі Українки та Адама Міцкевича здійснено у таких аспектах: обставини відвідування Криму обома авторами, особливості творення художнього простору Криму (екзотичні краєвиди, природній ландшафт і мариністика), специфіка творення антитези рідний край – чужина, художня майстерність образів кримських татар, місцевий фольклор, художня функція ліричного героя. Автор статті визначає причину звернення А. Міцкевича до сонету, спроби передати враження від мандрівки до Криму саме у цьому поетичному жанрі. У роботі визначено два важливих на змістовому рівні художні простори – рідний край і чужина. Простежується, що в обох поетів, не відбувається протиставлення цих просторів за ознакою ворожості / доброзичливості стосовно ліричного героя. У Лесі Українки протиставлення рідний край – чужина не маркується відчуттям відірваності ліричної героїні від рідного краю, а у Адама Міцкевича воно набуває особливого значення у поєднанні із мотивом туги за рідною землею. Обидва поети захоплювалися екзотичною природою Криму. У творчості обох авторів вагомого значення набуває морський пейзаж, який постає маркером внутрішніх переживань, борінь ліричних героїв. Природа Криму, ландшафтні образи слугують вираженням захоплення ліричними героями красою Криму. Обоє тут, на півострові, відчували зневіру (Леся Українка перебувала під гнітом думок про хворобу, Адам Міцкевич не мав надії на повернення у рідний край). Цей факт обґрунтовує силу звучання мотиву смерті у їхніх поезіях: у Лесі Українки – дочасної смерті, у Адама Міцкевича – смерті на чужині, хай і прекрасній, але не рідній стороні. Зацікавленість історичним минулим, архітектурою, фольклором та побутом є спільною рисою, однак Леся Українка при зображенні образу кримської татарки використовує народно-пісенні прийоми. Для Адама Міцкевича важливим постає переосмислення місцевої легенди, де головною героїнею постає його землячка. Для ліричних героїв поезій Лесі Українки і Адама Міцкевича природа Криму виступає джерелом натхнення, творчості, пізнання, а в часи зневіри стає порятунком.

ВАРІАНТНІ ВІДМІНКОВІ ФОРМИ ПРИСВІЙНИХ ТА ВКАЗІВНИХ ЗАЙМЕННИКІВ У ПРИЖИТТЄВИХ ПОЕЗІЯХ ІВАНА ФРАНКА

2025-01-17T09:16:59+02:00

У статті описано варіантні відмінкові форми присвійних займенників мій, твій, свій, а також вказівних займенників той, сей. Зазначено джерельну базу – це всі прижиттєві збірки Каменяра: «Баляды и росказы» (1876), «З вершин і низин» (1887, 1893), «Зівяле листє» (1896, 1911), «Мій ізмарагд» (1898), «Давнє і нове» (1911), «Із днів журби» (1900), «Semper tiro» (1906), «Із лїт моєї молодости» (1914). Зазначено, що українська мова кінця ХІХ – початку ХХ ст., на відміну від сучасної, репрезентує два типи відмінювання займенників – східноукраїнський (граматики Є. Тимченка та В. Сімовича) та західноукраїнський (граматика С. Смаль-Стоцького та Ф. Ґартнера), що зумовило наявність варіантних форм. У досліджуваних поезіях І. Франка виявлено варіантні форми присвійних займенників мій, твій, свій та моя, твоя, своя у родовому (мого/ мойого, твого/твойого, свого/свойого; моєї/мойі, твоє/твойі, своє/свойі/свеї), давальному (мойому/мому) відмінках однини, які були нормативними і для західно-, і для східноукраїнського варіантів мови кінця ХІХ – початку ХХ ст. Натомість у місцевому відмінку однини засвідчено варіантні форми, одна з яких була характерна для тогочасної української мови (в моїм, на твоїм, в своїм), інша ж відображала словозміну займенників галицько-буковинської групи говорів (в мойому, на твойому, в свойому). Зафіксовано стягнені та нестягнені варіантні форми вказівних займенників у називному та знахідному відмінках однини жіночого та середнього роду, а також у множині (та, те, ті/тая, теє, тії; ся, се/сяя, сеє; сю/сюю). Виявлено поодинокі випадки вживання редуплікованих форм (тота; тото, тоту) та складних форм (тамтой, тамті) вказівних займенників. Засвідчено варіантні форми займенника та, сей в родовому відмінку однини, які відображають західно- та східноукраїнський літературні варіанти мови кінця ХІХ – початку ХХ ст. (тої/ тієі; сього), а також характерні галицько-буковинській групі говорів південно-західного наріччя (сего). Аналіз такого матеріалу може слугувати основою для майбутніх напрацювань, які стосуватимуться мови творів не лише Каменяра, а й інших письменників кінця ХІХ – початку ХХ ст.